Ми підозрюємо, що на багатьох крижаних супутниках Сонячної системи є рідкий океан, похований глибоко під їхньою корою. Були висунуті плани дістатися до цих океанів за допомогою бурильних роботів, але нові дослідження показують, що дещо простіше може надати інформацію про можливість існування життя в цих океанах. Все, що вам потрібно, – це одна крихта льоду.
Підземні океани Європи та Енцелада час від часу здійснюють викиди в космос, де матеріал з океану замерзає у вигляді бризок крижаних кристалів. Лабораторні дослідження показали, що в цих океанічних світах присутнє життя, і сучасні технології можуть виявити його в мінімальних кількостях.
“Вперше ми показали, що навіть крихітна частка клітинного матеріалу може бути ідентифікована за допомогою мас-спектрометра на борту космічного апарату”, – заявив провідний автор дослідження доктор Фабіан Кленнер з Вашингтонського університету. “Наші результати дають нам більше впевненості в тому, що за допомогою майбутніх інструментів ми зможемо виявити форми життя, подібні до земних, які, як ми все більше віримо, можуть бути присутніми на супутниках, що несуть океан”.
Команда обрала просту бактерію, щоб змоделювати можливі форми життя в океані Європи. Вони використали Sphingopyxis alaskensis, бактерію, яка мешкає у водах Аляски – тому вона добре переносить холод і може впоратися з невеликою кількістю поживних речовин.
Команда уявляє, як бактерії можуть досягати поверхні похованого океану і утворювати бульбашки там, де тріщини з’єднують його з поверхнею. Ці бульбашки можуть переносити біоматеріал (як океанічні відкладення на морських бризках), і ці молекули потрапляють у пастку до крижаних зерен.
Інструменти на космічному апараті НАСА Europa Clipper, який стартує в жовтні, здатні виявляти такі матеріали, зокрема ліпіди. Ці жирові молекули можуть складати мембрани цих інопланетних форм життя, а з точки зору молекулярних структур вони набагато стабільніші, ніж ДНК.
“За допомогою відповідних приладів, таких як аналізатор поверхневого пилу на космічному зонді НАСА Europa Clipper, знайти життя або його сліди на крижаних місяцях може бути легше, ніж ми думали”, – додав старший автор статті Франк Постберг, професор планетарних наук у Вільному університеті Берліна. “Якщо, звісно, життя там присутнє і прагне бути вкрите крижаними зернами, що походять з такого середовища, як підземні водоймища”.
