Японські дослідники з’ясували, як медузам вдається відновити свої щупальця після пошкодження максимум за 72 години. Вчені сподіваються, що вивчення регенеративної функції тварин допоможе в майбутньому більше дізнатися про потенційні можливості відновлення тканин у людини.
При слові “регенерація” багато хто відразу згадує ящірок з їхнім горезвісним хвостом, що відростає. Насправді до відновлення власних тканин здатна величезна кількість живих організмів: від дерев, що скидають листя, до людини, верхні шари шкіри якої постійно оновлюються, як волосся і нігті.
Здатність до регенерації має і наша кісткова тканина (адже кістки зростаються після переломів), і печінка (до 85 відсотків) – щоправда, відновлення цього органа після ушкодження відбувається не завдяки зростанню кількості його клітин, а завдяки їхньому збільшенню в розмірах.
Птахи періодично скидають пір’я, і в них виростають нові – точно так само, як вовняний покрив у ссавців або роги в копитних. А ось відновити цілі органи з “нуля” – дар, яким володіють деякі щасливчики. До таких належать не тільки ящірки, саламандри і комахи, а й жалкі: медузи, коралові поліпи і морські анемони.
Регенерація функціональних тканин у різних тварин залежить від їхньої здатності утворювати так звану бластему – скупчення недиференційованих клітин, що можуть не тільки заліковувати ушкодження, а й “відрощувати” нові органи.
Дослідники з Токійського університету (Японія) вивчили один із видів такої медузи – Cladonema pacificum. Ця крихітна істота розміром приблизно з ніготь мізинця здатна регенерувати свої пошкоджені щупальця в рекордно короткий термін – всього за два-три дні. Як же вона це робить? Відповідь на це питання і шукали біологи, а коли знайшли – опублікували результати свого дослідження в журналі PLOS Biology.
Науковці виявили в медуз так звані стовбуроподібні проліферативні клітини, які ростуть, активно діляться, але не поділяються на певні типи клітин. Саме стовбуроподібні проліферативні клітини з’являються в місці пошкодження та формують бластему. А ще вони відрізняються від резидентних стовбурових клітин, локалізованих у щупальцях. Такі клітини теж беруть участь у процесах відновлення, але здебільшого лише для формування епітелію – тонкого зовнішнього шару вже сформованого щупальця.
Цікаво, що стовбуроподібні проліферативні клітини не присутні в організмі медузи постійно, як згадані вище резидентні стовбурові, а з’являються лише в момент пошкодження. Джерело появи таких клітин вчені поки що встановити не змогли. Дослідники сподіваються, що повне розкриття механізму регенерації тканин у жалких медуз допоможе пролити світло на можливість “ввімкнення” цих процесів і в людини.
