Вимушене пробудження за будильником на годиннику або в смартфоні не лише спричиняє стрес, а й призводить до стрибка артеріального тиску, адже людина швидко переходить зі сну в стан неспання. Це виступає фактором ризику несприятливих серцево-судинних станів на кшталт інсульту і серцевого нападу.
Більшість сучасних людей використовують будильник: за підрахунками, за ним прокидаються приблизно 80% дорослих (щоправда, 57% воліють ніжитися в ліжку до другого і третього дзвінка). Перший такий пристрій з’явився ще в Стародавній Греції і належав Платону – афінському філософу, який жив у IV-V століттях до нашої ери і був одним із найвпливовіших в історії.
Вважається, що засновник Академії був незадоволений постійними запізненнями учнів, тож сконструював “будильник” із двох камер із регульованим рівнем води. Вона піднімалася, переливалася з однієї посудини в іншу, стискала повітря, яке проривалося через запобіжник у флейту, в результаті лунав різкий звук, що нагадує свист чайника з водою, що закипіла.
Відтоді будильник приймав різні модифікації, а автором першого запатентованого винаходу 1847 року став француз Антуан Радьє. Дехто також називає ім’я Леві Хатчінса – американського годинникаря, який жив у XVIII столітті. Але його будильник не можна було налаштувати на зручний час: він щодня дзвонив виключно о четвертій ранку.
У різний час учені заявляли про те, що пробудження за будильником не обіцяє нічого хорошого для здоров’я: його звук може порушити цикл сну і неспання, запустити стресову реакцію організму “бий або біжи”, викликати почуття дратівливості і тривоги. Нещодавно Енсу Кім (Yeonsu Kim), докторантка Школи медсестер при Університеті Вірджинії (США), у невеликому експерименті підтвердила, що будильник уранці не просто псує настрій, а й наражає на підвищений ризик несприятливих серцево-судинних захворювань, як-от інсульт і серцевий напад. Про результати дослідження розповідається на сайті вишу.
У дводенному експерименті брали участь 32 людини. Під час сну вони носили розумний годинник і манжети для вимірювання артеріального тиску. Після першої ночі випробовувані мали прокинутися без будильника, природним шляхом, а в другу звуковий сигнал піднімав їх через п’ять годин нічного відпочинку.
Потім автор дослідження порівнювала показники ранкового артеріального тиску після пробудження. Як з’ясувалося, у людей, яким довелося схопитися за будильником, спостерігалося підвищення артеріального тиску: його рівень виявився на 74% вищим, ніж в учасників, які прокинулися самі по собі. На думку Кім, через це дорослі із серцево-судинними захворюваннями можуть зазнати більшої шкоди від такого сильного підвищення рівня артеріального тиску, коли вони прокидаються через раптовий різкий сигнал.
“Коли ранковий стрибок артеріального тиску надмірний, він може активувати симпатичну нервову систему, що викликає реакцію “бий або біжи”, що створює навантаження на серце, яке починає перекачувати кров сильніше. Це може призвести до втоми, задишки, занепокоєння, ригідності (перенапруження. – Прим. ред.) м’язів шиї, а в гострій формі – до носових кровотеч і головних болів”, – зазначила науковець.
Крім цього, результати засвідчили, що учасники, які відпочивали вночі менше семи годин, з більшою ймовірністю відчули сильний ранковий стрибок артеріального тиску. Таким чином, вони можуть бути схильні до підвищеного ризику інсульту або серцевого нападу через збільшення активності симпатичної нервової системи.
Хоча висновки Кім належить перевірити ще раз у більших дослідженнях, вони вказали на необхідність використовувати різні стратегії і носимі пристрої, які допоможуть визначати стадії сну, прокидатися “м’яко” і нівелювати ризики підвищеного артеріального тиску.
