Під час дзвінка будильника вранці багато хто часто натискає кнопку “дрімати” (або “відкласти”) на годиннику чи смартфоні, щоб поспати ще кілька дорогоцінних хвилин. Фахівці часто стверджували, що така переривчаста дрімота може негативно впливати на сон і когнітивні процеси, хоча прямих доказів цього не було. Крапку в питанні поставили дослідники зі Швеції.
У роботі, опублікованій у Journal of Sleep Research, фахівці в галузі психології та клінічної неврології Тіна Санделін (Tina Sundelin) і Джон Аксельссон (John Axelsson) зі Стокгольмського університету і Каролінського інституту оцінили, наскільки поширена звичка дрімати після сигналу будильника, а також з’ясували, як вона впливає на якість сну, настрій і когнітивні здібності людей.
Дослідження складалося з двох етапів. У рамках першого вчені анонімно опитали 1732 добровольці про ранкові звички під час пробудження. Більшість учасників вказали своєю країною Швецію (80%), але також були респонденти зі США (8%), Фінляндії, Великої Британії та Австралії (приблизно по 3% від кожної країни).
Опитування підтвердило, що “досипання” вранці – часте явище: 69% учасників повідомили, що хоча б іноді встановлюють кілька будильників або використовують функцію “повторного дзвінка”. Особливо така звичка властива молоді та “совам”. Середній час ранкового “досипання” становив 22 хвилини, а загалом тривалість коливалася від однієї до 180 хвилин. Також з’ясувалося, що для тих, хто практикує цю поведінку, характерне відчуття сонливості вранці та коротший сон.
Для другого етапу дослідники набрали добровольців, які регулярно досипають вранці. Під час відбору учасників виключили людей, які мають труднощі із засинанням і якістю сну, із сильним хропінням або іншими проблемами з фізичним чи психічним здоров’ям. Ще одним критерієм відсіювання стало зловживання алкоголем або наркотиками.
У підсумку в експериментальну групу увійшла 31 людина, вони провели три ночі в лабораторії дослідження сну. Після першої ознайомчої ночі учасники спали в лабораторії ще двічі, з паузою між цими двома ночами від двох днів до двох місяців. На ранок на них чекало два режими пробудження: перший – із півгодинним дрімотою після спрацьовування будильника і трьома повторними сигналами, другий – із підйомом відразу після дзвінка у встановлений час.
Після остаточного пробудження в приміщенні вмикалося стельове світло й учасники здавали зразки слини на аналіз рівня кортизолу (гормон стресу), а також проходили когнітивне тестування з використанням програми Karolinska WakeApp. Крім того, після кожного тесту добровольці оцінювали свою сонливість, докладені зусилля, працездатність і настрій. Процедуру повторювали через 40 хвилин. Потім випробовувані отримували сніданок і залишали лабораторію. Пізніше в ті ж дні учасники за допомогою своїх смартфонів ще двічі виконували тести KWA, оцінювали сонливість і настрій – приблизно в обідню пору і в другій половині дня. Вживання кави після виходу з лабораторії не обмежувалося.
За результатами експерименту вчені встановили, що хоча сон учасників переривався протягом дозволеної півгодинної дрімоти, більшості вдалося “доспати” доволі багато – понад 20 хвилин. Важливо, що в результаті дрімоти ніхто з учасників не прокидався остаточно безпосередньо з фази повільного сну (як це можливо за необхідності негайного підйому за будильником). Крім того, після остаточного пробудження випробовувані дещо краще виконували когнітивні тести. Дослідження не виявило вираженого впливу дрімоти на рівень кортизолу в слині, ранкову сонливість, настрій або структуру нічного сну.
“Наші результати показують, що немає причин відмовлятися від дрімоти вранці, якщо вам це подобається. Принаймні, якщо час “досипання” становить близько 30 хвилин. Насправді, така звичка навіть здатна трохи додати бадьорості тим, хто зазвичай відчуває сонливість після пробудження”, – підсумувала Тіна Санделін.
