Непомірне використання антибіотиків породжує у мікробів стійкість до цих ліків. Згідно з новим дослідженням, той самий ефект чинять антисептики, препарати для дезінфекції, причому вже в низькій концентрації. Це підтвердили експерименти на бактерії Acinetobacter baumannii з використанням етилового спирту, хлоргексидину та інших популярних знезаражувальних засобів.
Антибіотики – препарати для лікування інфекцій, які викликають різні мікроби – використовують надзвичайно широко. Мова не тільки про медицину: вони знайшли застосування у тваринництві, ветеринарії тощо, у зв’язку з чим величезні кількості таких препаратів потрапляють у навколишнє середовище. Бактерії, які постійно стикаються з антибіотиками, успішно до них пристосовуються, через що ліки втрачають ефективність, а самі мікроби стають суперпатогенами.
Автори нової статті для Nature Microbiology звернули увагу на інше джерело тієї ж проблеми – антисептики та дезінфектанти. Це речовини, які використовують навіть більш широко, ніж антибіотики, – буквально повсюдно, у величезних обсягах і без жодного контролю. Виявляється, вони теж допомагають бактеріям набути резистентності до антибіотиків і тим самим посилюють проблему.
Учені розглянули десять популярних засобів для дезінфекції – етанол, хлоргексидин, нітрат срібла, триклозан, гіпохлорит натрію (“хлорка”) і деякі інші. Попри різні сфери застосування (від стоматології до дезінфекції приміщень) і механізми дії, антисептики схожі – зокрема тим, що змінюють стан зовнішніх мембран бактерій. Саме це, як з’ясували автори нової роботи, допомагає мікробам стати більш небезпечними.
Як об’єкт дослідження вчені обрали Acinetobacter baumannii – бактерію, яка часто заражає пацієнтів в умовах реанімації. Патоген вирізняється стійкістю відразу до багатьох антибіотиків.
A. baumannii піддали дії кожного з десяти антисептиків, а зміни в геномі бактерії відзначили за допомогою методу інсерційного мутагенезу, викликаного транспозонами. Транспозони, або мобільні генетичні елементи, ще називають стрибучими генами – це ділянки ДНК, які можуть вільно переміщатися геномом.
Частота вбудовування транспозонів в окремі гени A. baumannii показала, що антисептичні засоби сильно змінюють активність багатьох із них. Це передусім ділянки геному, що беруть участь у формуванні клітинної оболонки і роботі помп множинної лікарської стійкості – з їхньою допомогою бактерії викидають назовні чужорідні речовини, зокрема антибіотики.
Автори також звернули увагу на зміни мембрани, які викликають майже всі використані препарати. Змінюючи її проникність для іонів, антисептики знижують мембранний потенціал – важливу фізико-хімічну характеристику, що впливає на багато функцій клітини.
У результаті антибіотики не чинять належного ефекту на бактерії, ті отримують можливість спокійно жити в їхньому середовищі та набувають до них резистентності. Якісь препарати просто не потрапляють всередину клітини, інші швидше виводяться з неї або зовсім перестають працювати.
Новий результат підтвердив побоювання щодо того, що дезінфектанти сприяють появі суперпатогенів. Особливо тривожно, що вчені використовували низькі концентрації препаратів – які не можуть убити бактерій. Виходить, безконтрольне і масове застосування засобів для дезінфекції може бути небезпечним для громадського здоров’я.
