Нові розрахунки показали, що гіпотетична планета на периферії Сонячної системи зовсім не так далека і масивна, як припускали досі.
Кілька років тому астрономи помітили, що траєкторії далеких транснептунових об’єктів Сонячної системи спотворені, ніби під впливом гравітації невідомого тіла. Тоді Майкл Браун (Michael Brown) і Костянтин Батигін з Каліфорнійського технологічного інституту припустили, що так проявляє себе досі не відкрита масивна планета, розташована далеко за орбітою Плутона.
Попри деякі цікаві знахідки, ніяких чітких свідчень існування таємничої «планети Х» так і не з’явилося. Тому багато фахівців вважають, що вихідні дані неточні, а інші пояснюють ці ефекти без участі невидимої планети. Однак треті продовжують розвивати гіпотезу, і недавно Браун і Батигін представили більш точні й вивірені оцінки розмірів і орбіти дев’ятої планети. Про це вони пишуть у статті, прийнятій до публікації в Astrophysical Journal і доступною у відкритій бібліотеці препринтів arXiv.org.
У новій роботі астрономи ретельніше відібрали об’єкти Пояси Койпера, в траєкторіях руху яких спостерігаються аномалії. З розгляду виключили ті, орбіти яких спотворюються під впливом тяжіння Нептуна. В результаті залишилося лише 11 небесних тіл. Статистична обробка показала, що ймовірність їх випадкової кластеризації становить всього 0,4 відсотка, і швидше за все, на ці тіла впливає чиясь «стороння» гравітація.
Провівши розрахунки з опорою тільки на 11 об’єктів, Браун і Ботигін отримали уточнені оцінки «планети Х». Згідно з ними, її маса становить 6,2 маси Землі, а велика піввісь орбіти – 380 радіусів орбіти Землі (астрономічних одиниць). Гіпотетична планета робить повний річний оборот навколо Сонця за 7400 наших років. Якщо ці цифри вірні, то вона знаходиться набагато ближче, ніж показували попередні розрахунки, і важить майже вдвічі менше.
