В’язень спроєктував гігантську ВЕС на 12 МВт: Україна мала такий проєкт ще у 1930-х

Юрія Кондратюка найчастіше згадують через космос. Але один із його найамбітніших проєктів стосувався зовсім не ракет — він розрахував гігантську вітроелектростанцію потужністю 12 МВт у той час, коли найпотужніші вітроустановки світу вимірювалися сотнями кіловатів.

Ще дивніше те, що ескізний проєкт станції він підготував лише за два місяці, перебуваючи фактично в ув’язненні.

ЩО СТАЛОСЯ

Юрій Кондратюк — це псевдонім Олександра Шаргея, уродженця Полтави, який народився 21 червня 1897 року.

До історії космонавтики він увійшов завдяки розрахункам міжпланетних польотів. Ще на початку XX століття Кондратюк описав схему польоту до Місяця з виходом на орбіту супутника та використанням окремого посадкового модуля. Саме такий принцип згодом застосували під час американської місячної програми.

Але інженер займався не лише космосом.

У 1930 році його засудили до трьох років ув’язнення за звинуваченням у «шкідництві». Покарання він відбував у спеціальному конструкторському бюро, де продовжував працювати як інженер.

Саме там Кондратюк разом із Павлом Горчаковим узяв участь у конкурсі на проєкт найпотужнішої вітроелектростанції.

Через два місяці їхній ескіз переміг, випередивши проєкти спеціалізованих науково-дослідних установ.

Повідомляє NNews із посиланням на ITC.ua.

Проєкт, який був занадто великим для свого часу

Майбутню Кримську ВЕС планували збудувати на горі Ай-Петрі.

Її розрахункова потужність мала становити 12 000 кВт, або 12 МВт. Для середини 1930-х це був надзвичайно великий показник: найпотужніші закордонні вітроустановки тоді мали потужність лише в сотні кіловатів.

Тобто Кондратюк запропонував перейти від відносно невеликих вітряків до промислової електростанції зовсім іншого масштабу.

Щоглу заввишки 165 метрів планували виготовити із залізобетону.

Для того часу це було сміливе інженерне рішення. Конструкція мала витримувати навантаження від величезної вітротурбіни на значній висоті.

Чому проєкт переміг конкурс

Історія Кондратюка особливо цікава через контраст.

Людина, яку держава фактично позбавила свободи через звинувачення у «шкідництві», опинилася серед інженерів, яким доручили створення проєкту стратегічного масштабу.

Причому його команда за короткий час запропонувала рішення, яке визнали кращим за роботи спеціалізованих інститутів.

Результатом зацікавився нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе. Після цього Кондратюка достроково звільнили.

У 1933–1934 роках він уже працював у Харкові, займаючись вітроенергетикою, а з 1934 року очолив технічний відділ проєктно-будівельної контори Кримської ВЕС.

Що мав показати гігантський вітряк

Ідея була ширшою за будівництво однієї станції.

Проєкт Кондратюка мав продемонструвати, що енергію вітру можна використовувати не лише локально, а й для великої промислової генерації.

Сьогодні сама думка про промислові вітроелектростанції здається звичною. У 1930-х роках вона виглядала значно сміливіше.

Будівництво на Ай-Петрі розпочалося у 1937 році. Однак станцію так і не завершили.

Чому Кримська ВЕС залишилася недобудованою

У тому ж 1937 році загинув Серго Орджонікідзе — головний політичний покровитель проєкту. Після цього фінансування будівництва припинилося.

Від грандіозного задуму залишився залізобетонний фундамент, який отримав місцеву назву «стакан».

Сам Кондратюк уже не побачив завершення проєкту.

Пізніше інженер Микола Нікітін, який працював над конструкцією щогли, визнавав використання напрацювань, зроблених для Кримської ВЕС. Нікітін згодом став одним із авторів проєкту Останкінської телевежі.

💡 ЦІКАВО ЗНАТИ

Кримська ВЕС була не єдиним випадком, коли Кондратюк працював із конструкціями, що випереджали свій час.

Ще до історії з вітроелектростанцією він спроєктував у Сибіру велике дерев’яне зерносховище, відоме як «Мастодонт». Його конструкція обходилася без цвяхів і металевих кріплень та була розрахована на значні навантаження.

Але найбільш відомою його інженерною ідеєю зрештою стала космічна.

❓ ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ: чому Кондратюка називають людиною, яка випередила свій час?

Тому що він працював над двома дуже різними напрямами, які на десятиліття випереджали практичні можливості епохи.

У космонавтиці він розраховував схеми польоту до Місяця задовго до появи реальних місячних місій. У вітроенергетиці запропонував промислову станцію потужністю 12 МВт тоді, коли технологічні можливості галузі були значно скромнішими.

Водночас важливо не змішувати розрахунки Кондратюка з безпосереднім створенням сучасної місячної програми чи сучасних вітроелектростанцій. Його внесок полягав передусім у ранніх інженерних концепціях і розрахунках.

ФІНАЛ

Кримська ВЕС так і не стала працюючою електростанцією. Від неї залишився фундамент на Ай-Петрі.

Але саме в цьому й полягає парадокс історії Кондратюка: одна з його найсміливіших ідей залишилася бетоном, тоді як інша — розрахунки польоту до Місяця — через десятиліття стала частиною реальної космічної історії.

Для інженера, який працював під чужим ім’ям і пережив репресії, це особливо показовий фінал: його найамбітніші ідеї виявилися масштабнішими за можливості часу, у якому він жив.