Нове дослідження, опубліковане в журналі npj Climate and Atmospheric Science, попереджає: стрімке зростання кількості космічних запусків може відтермінувати повне відновлення озонового шару Землі на роки або навіть десятиліття.
Якщо у 2019 році було лише 97 запусків, то у 2024-му їх кількість зросла до 258, а до 2030-го може перевищити 2 000 на рік. Це означає значне збільшення викидів у середню атмосферу, де вони залишаються набагато довше, ніж забруднювачі з поверхні. Найнебезпечнішими вчені називають хлорні гази та сажові частинки, які прискорюють руйнування озону.
Моделювання показує: за сценарію високого зростання кількості запусків глобальний рівень озону може впасти на 0,3% до 2030 року, а сезонні втрати над Антарктидою — досягти 4%. Хоча ці цифри здаються невеликими, вони критично важливі, адже озоновий шар і так залишається на 2% тоншим, ніж доіндустріально, і його повне відновлення прогнозують лише до 2066-го. Додаткові втрати здатні відкласти цей процес на десятиліття.
Найбільшу шкоду завдають твердопаливні двигуни, що виділяють хлор, тоді як кріогенні палива (рідкий водень і кисень) майже безпечні, але використовуються лише у 6% запусків через високу вартість і складність технологій. Додатковим фактором є згоряння супутників при поверненні в атмосферу, що вивільняє оксиди азоту та металеві частинки.
Автори дослідження наголошують: уникнути катастрофічного впливу можна лише за умови міжнародного моніторингу викидів, поступової відмови від «брудних» палив і переходу на кріогенні технології. На їхню думку, космічній індустрії потрібні нові глобальні правила — подібні до Монреальського протоколу, який свого часу врятував озоновий шар від фреонів.
