На це вказує карта марсіанських матеріалів, які зазнали впливу води.
Науковці Європейського космічного агентства (ESA) опублікували карту розподілу водних матеріалів на Марсі.
Карта була складена за допомогою інструментів орбітального апарату Mars Express та Mars Reconnaissance Orbiter. На ній відображені області, багаті зміненими водою матеріалами: каменями, глиною і солями, що побували у воді. На землі глини утворюються при взаємодії води з гірськими породами, причому в різних умовах утворюються різні типи глин.
Наприклад, глинисті мінерали, такі як смектит і вермикуліт, утворюються при взаємодії щодо невеликої кількості води з породою і таким чином зберігають в основному ті ж хімічні елементи, що і вихідні вулканічні породи. У разі смектиту та вермікуліту такими елементами є залізо та магній. Коли кількість води відносно велика, породи можуть бути змінені сильніше. Розчинні елементи, як правило, відносяться, залишаючи після себе багаті на алюміній глини, такі як каолін.
Найбільшим сюрпризом стала поширеність таких мінералів. Десять років тому планетологи знали близько 1000 подібних зон на Марсі і вважали їх геологічними дивовижами. Однак тепер людям відомі сотні тисяч місць, де раніше було багато води.
Вчені вважають, що можна говорити про зсув парадигми у вивченні Марса. Раніше через невелику кількість відомих водних мінералів здавалося, що перебування води на Марсі було рідкісним і недовгим. Тепер не може бути жодних сумнівів, що вода відіграла найважливішу роль у формуванні геології всієї планети.
