Вимірювання суб’єктивного рівня щастя країни стало свого роду міжнародним спортом. Люди з інтересом (і трохи заздрістю) дивляться на такі країни, як Данія, яка стабільно очолює рейтинги найщасливіших країн світу.
Це також призвело до популярності данських практик, таких як стиль життя “хюґе”. Якщо тільки ми могли б додати більше затишку у своє життя, можливо, ми були б такими ж щасливими, як данці!
Але чи справді життя в одній із найщасливіших країн світу таке прекрасне, як здається?
Що відбувається, якщо ви відчуваєте труднощі з пошуком або підтриманням щастя серед моря (нібито) щасливих людей?
У нашому дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, ми виявили, що в країнах, які посідають найвищі місця у світових рейтингах щастя, люди частіше стикаються з низьким рівнем благополуччя через суспільний тиск бути щасливими.
Отже, життя в щасливих країнах може бути корисним для багатьох. Але для деяких це може виявитися занадто складним випробуванням і мати протилежний ефект.
Розширення нашого пошуку
Протягом кількох років мої колеги та я досліджували соціальний тиск, який люди можуть відчувати, щоб випробовувати позитивні емоції та уникати негативних.
Цей тиск також передається через канали, такі як соціальні мережі, книги з самодопомоги та реклама. Згодом люди формують уявлення про те, які емоції цінуються (або не цінуються) їхнім оточенням.
Іронія полягає в тому, що наше попереднє дослідження показало: чим більше люди відчувають тиск, щоб бути щасливими та уникати смутку, тим більше вони схильні до депресії.
Хоча попереднє дослідження здебільшого стосувалося людей, які живуть в Австралії чи США, нам було цікаво, як ці ефекти проявляються в інших країнах.
Що ми дослідили?
Для нашого дослідження ми опитали 7 443 людини з 40 країн щодо їхнього емоційного благополуччя, задоволення життям (когнітивне благополуччя) та скарг на настрій (клінічне благополуччя). Ми зіставили це з їхнім сприйняттям соціального тиску на відчуття позитивних емоцій.
Наші результати підтвердили попередні висновки. У всьому світі, коли люди повідомляють, що відчувають тиск бути щасливими й уникати суму, вони зазвичай мають проблеми з психічним здоров’ям.
Інакше кажучи, такі люди частіше повідомляють про нижчий рівень задоволення життям, більше негативних емоцій, менше позитивних емоцій та вищий рівень депресії, тривожності та стресу.
Цікаво, що наша глобальна вибірка дозволила нам дослідити, чи змінюється цей зв’язок у різних країнах. У яких країнах цей ефект особливо сильний? І чому це так?
Проблема не однакова для всіх
Для дослідження ми використали дані з Індексу світового щастя, зібрані Gallup World Poll. Цей індекс ґрунтується на суб’єктивних оцінках щастя великих національно репрезентативних вибірок.
Це дозволило нам з’ясувати, як загальне щастя нації – і, відповідно, соціальний тиск на окремих людей бути щасливими – впливає на їхнє благополуччя.
Ми з’ясували, що цей зв’язок дійсно змінюється і є сильнішим у країнах, які займають вищі місця в Індексі щастя світу. Тобто в таких країнах, як Данія, соціальний тиск на окремих людей бути щасливими сильніше впливає на їхнє психічне здоров’я.
Це не означає, що в середньому люди нещасливі в цих країнах – вони дійсно щасливі. Але для тих, хто вже відчуває сильний тиск бути щасливим, життя в таких країнах може погіршити їхнє благополуччя.
Чому це відбувається?
Ми припустили, що перебування серед “моря щасливих облич” може посилювати відчуття соціального тиску.
Знаки чужого щастя не обмежуються лише явними проявами радості. Вони також проявляються через більш тонкі сигнали, такі як активне спілкування чи участь у приємних заходах. Ці сигнали зазвичай сильніші в щасливих країнах, що підвищує ефекти соціальних очікувань.
У цих країнах щастя може сприйматися як очікувана норма. Це посилює соціальний тиск дотримуватися цієї норми й ускладнює ситуацію для тих, хто не може досягти цього.
Яке рішення?
Що можна зробити? На особистому рівні відчувати та виражати щастя – це добре. Але, як показують інші дослідження, іноді варто бути чутливими до того, як наші позитивні емоції впливають на інших.
Хоча позитив у взаємодіях є важливим, варто також знати, коли “зменшити оберти” – і не відчужувати тих, хто не поділяє нашої радості в даний момент.
У ширшому сенсі, можливо, час переосмислити, як ми вимірюємо добробут націй. Ми вже знаємо, що процвітання в житті – це не лише позитивні емоції, а й здатність добре реагувати на негативні, знаходити сенс у складнощах і фокусуватися на таких аспектах, як значення та міжособистісні зв’язки.
Можливо, час оцінювати країни не лише за рівнем їхнього щастя, а й за тим, наскільки вони безпечні та відкриті для всього спектру людських переживань.
Читайте оригінальну статтю.
