У 2018 році, коли величезна група вчених спрямувала телескопи по всьому світу до центру галактики M87, щоб зафіксувати деталі її надмасивної чорної діри, вони також змогли спостерігати деякі дивовижні явища, що супроводжують діяльність таких чорних дір.
Астрономи виявили, що одним із цих явищ був потужний гамма-спалах – енергетичний викид з одного із плазмових джетів, які викидає чорна діра під час поглинання матеріалу.
“Нам пощастило зафіксувати гамма-спалах від M87 під час багатохвильової кампанії телескопа Event Horizon”, – каже астрофізик Джакомо Принчіпе з Університету Трієста в Італії.
“Це перший гамма-спалах, зафіксований у цьому джерелі за понад десятиліття, що дозволяє нам точно визначити розмір області, яка відповідає за гамма-випромінювання.”
M87, яка знаходиться на відстані менш ніж 55 мільйонів світлових років від Чумацького Шляху, була обрана для створення першого зображення тіні надмасивної чорної діри, частково через те, що її центральна чорна діра активно поглинає матеріал із великої хмари.
Тертя і гравітація в хмарі нагрівають матеріал і змушують його світитися. Це джерело світла, яке ми бачимо на зображенні M87*. Але чорна діра також створює астрофізичні джети – потоки плазми, що викидаються з її полюсів.
Вважається, що ці джети утворюються завдяки взаємодії матеріалу та магнітного поля чорної діри. Частина матеріалу, що обертається навколо чорної діри, спрямовується вздовж магнітних ліній поля і прискорюється до полюсів, де викидається у космос зі швидкістю, близькою до швидкості світла.
Зафіксований гамма-спалах тривав три дні, а його область була менше 170 астрономічних одиниць – приблизно 170 разів відстань від Землі до Сонця.
“Швидка варіабельність у гамма-променях свідчить про те, що область спалаху є надзвичайно малою, лише приблизно вдесятеро більша за розмір центральної чорної діри,” пояснює астрофізик Даніель Мазін з Токійського університету.
Ці спостереження дають нову інформацію, яка допоможе в майбутніх дослідженнях, зокрема у вивченні джерел гамма-променів і процесів прискорення частинок у джетах.
Дослідження опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics.