Пустеля Сахара зазвичай є одним з найсухіших місць на Землі, але у вересні північний захід регіону вперше за останні десятиліття був затоплений після того, як позатропічний циклон приніс з собою рідкісні зливи.
За попередніми оцінками Обсерваторії Землі NASA, протягом 7 і 8 вересня в деяких районах Сахари в Марокко, Алжирі, Тунісі та Лівії випало від десятків до більш ніж 200 міліметрів опадів – остання оцінка співпадає з кількістю опадів, що зазвичай випадають у цьому регіоні протягом року.
“Минуло 30-50 років з тих пір, як у нас випадало стільки дощу за такий короткий проміжок часу”, – розповіла агентству AP Хусіне Юабеб з Головного управління метеорології Марокко.
Супутникові знімки Сахари 14 серпня до дощу (вгорі) і 10 вересня після дощу (внизу). Зображення: Зображення NASA Earth Observatory (Міхала Гаррісон), з використанням даних MODIS від NASA EOSDIS LANCE та GIBS/Worldview
Результатом рідкісної повені стала поява озер серед піщаних дюн, навіть у таких місцях, як Національний парк Ірікі, де дно озера було сухим протягом десятиліть. Масштаби затоплення зафіксовані на супутникових знімках, хоча ближче до Землі дрони також зняли досить вражаючі кадри нових озер.
Хоча ці зображення є досить вражаючими, на них не видно наслідків проливних дощів – їхнього впливу на людей. З одного боку, в Марокко вже шість років поспіль триває посуха, а це означає, що сильні зливи можуть принести певний перепочинок.
Однак у деяких частинах Марокко та Алжиру дощі також призвели до повеней, які завдали серйозної шкоди інфраструктурі та домівкам людей, внаслідок чого загинуло понад 20 осіб.
Що ж спричинило такі незвично сильні дощі?
“Хоча певна кількість опадів у цьому регіоні випадає щоліта, унікальність цього року полягає у залученні позатропічного циклону”, – сказав Моше Армон, старший викладач Інституту наук про Землю та Єврейського університету в Єрусалимі, в інтерв’ю Обсерваторії Землі NASA.
Позатропічні циклони схожі на інші циклони тим, що є великими обертовими погодними системами, але вони відрізняються тим, що виникають на широтах, віддалених від екватора – зазвичай більш ніж на 30°. Вони можуть виникати над морем або сушею; той, що обрушився на Сахару, почав формуватися над Атлантичним океаном, але також зачерпнув частину води з більш вологих екваторіальних регіонів Африки.
Існують також побоювання, що такий циклон може мати більш довгострокові наслідки для погоди в регіоні, сказав Юабеб в інтерв’ю AP, з потенціалом більшої кількості штормів у майбутньому в результаті збільшення випаровування і вологи в повітрі.