Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) відправило літак у центр урагану, щоб дізнатися більше про ці тропічні шторми.
NOAA регулярно здійснює польоти всередині ураганів, щоб моніторити їх і робити прогнози щодо їхнього розвитку. Використовуючи два літаки – з прізвиськами “Кермит” і “Міс Піггі” – фахівці з ураганів збирають дані прямо з ока урагану.
“Хвостовий доплерівський радар та нижній фюзеляжний радар P-3, скануючи шторм вертикально та горизонтально, дають науковцям та синоптикам змогу в реальному часі бачити шторм”, – пояснює NOAA. “Літаки P-3 також можуть використовувати зонди під назвою батітермографи, які вимірюють температуру моря.”
Літаки були направлені для моніторингу урагану Беріл, який ненадовго став найраннішим ураганом категорії 5 в Атлантиці, коли посилився на початку цього місяця.
Звісно, політ через урагани загалом не рекомендується і до нього важко підготуватися.
“Неможливо точно імітувати проникнення в око урагану,” – пояснив командир “Мисливців за ураганами” NOAA Скотт Прайс. “Здійснити це в літаку під час шторму – єдиний спосіб відчути відгук літака, його льотні характеристики, координацію екіпажу та візцеральну реакцію, яку викликає прорив крізь стіну вітру та дощу, коли ви за кермом.”
Окрім обладнання на літаку, команда також запускає трубчасті сенсорні пристрої, відомі як дропзонди, які передають дані назад на літак, падаючи до океану.
“Ми використовуємо дропзонди для вимірювання температури, вологості, тиску та швидкості вітру, і вони передають дані кожні 15 футів [4,6 метра] аж до поверхні океану,” – пояснив Джейсон Даніон, дослідник-метеоролог з Університету Маямі, в статті для The Conversation. “Усі ці дані надходять до Національного центру ураганів та до центрів моделювання, щоб вони могли отримати краще уявлення про атмосферу.”
NOAA використовує ці дані для прогнозування шляху та інтенсивності ураганів. Хоча це виглядає ефектно, вони точно не роблять це заради видовища.