Дитина, народжена 17 000 років тому з серцевим захворюванням, також мала найдавніший відомий випадок блакитних очей.
Згідно з генетичними даними з його залишків, знайдених на території сучасної Італії, “цієї дитини, ймовірно, були блакитні очі, темна шкіра та кучеряве темне волосся, майже чорне”, пише археолог з Болонського університету Оуен Хіггінс та його команда у своїй статті.
Як і багато хто в палеолітичний період, дитина з льодовикового періоду не мала генів, які дозволяли б їй переробляти молоко в зрілому віці. Крім того, вона, ймовірно, мала незвичайно товсті серцеві м’язи, викликані зазвичай успадкованим захворюванням.
Залишки, довжина яких становить лише 82 сантиметри, вказують на те, що життя було обірване занадто рано, адже дитина померла у віці від 7,5 до 18 місяців.
Гістологічний аналіз зубів дитини та загоєний перелом на її ключиці свідчать про важкі пологи та інші стреси, які дитина вже перенесла.
“Результати аналізів показали дещо раніший розвиток порівняно з середнім показником сучасних європейських популяцій і, щонайменше, дев’ять епізодів фізіологічного стресу, три з яких сталися ще під час внутрішньоутробного розвитку”, — зазначає Хіггінс.
Маркер стресу збігається з генетичними даними, що вказують на наявність гіпертрофічної кардіоміопатії, вродженого захворювання серця, яке часто призводить до раптової смерті в дитинстві.
Ймовірно, мати дитини також пережила стреси під час вагітності і могла страждати від недостатнього харчування. Ізотопний аналіз вказує, що вона залишалася в одній місцевості під час останнього періоду вагітності. Це була та сама територія, де дитина народилася та провела своє коротке життя.
Археологи з університету Сієни знайшли скелетну дитину в 1998 році. Вона була захована без будь-яких особистих речей чи прикрас за кам’яними плитами в печері Гротта делле Мура в Монополі, Пулья, на південному заході Італії.
“Генетичний аналіз виявив тісний зв’язок між батьками дитини, що вказує на ймовірність їхнього родинного зв’язку, ймовірно, як перших кузенів”, — пояснює молекулярний антрополог з університету Флоренції Алессандра Моді. “Це явище рідше зустрічається в палеоліті, але частіше у неоліті”.
Блакитні очі з’являються через мутацію в гені OCA2, яка знижує здатність організму виробляти пігмент меланін для коричневих очей. Мутований ген OCA2 також був виявлений у льодовикового хлопчика.
Генетичний аналіз свідчить, що всі сучасні люди з блакитними очима, яких сьогодні можна зустріти в деяких європейських популяціях до 40%, мають спільну мутацію, яка з’явилася в Європі між 6 000 і 10 000 років тому.
Попередній найстаріший відомий носій блакитних очей був людина з Віллабруни, що жила близько 14 000 років тому. Колір очей та інші генетичні схожості вказують, що люди цього хлопчика могли бути нащадками людини з Віллабруни.
Це дослідження було опубліковане в журналі Nature Communications.
