Орбіти планет навколо Сонця стали джерелом багатьох наукових дискусій. Хоча сучасні орбітальні властивості добре вивчені, їхній розвиток та еволюція з моменту формування Сонячної системи залишаються загадкою.
Протягом останніх десятиліть найбільш популярною ідеєю було припущення про міграцію планет, за якою взаємодії між планетами змушували молоді планети переміщатися ближче до Сонця чи далі від нього.
Нова теорія пропонує, що причиною змін могли бути об’єкти масою від 2 до 50 мас Юпітера, які проходили крізь Сонячну систему.
Еволюція орбіт планет є складним процесом. Спочатку планети утворювалися з обертового диска газу та пилу навколо молодого Сонця. Завдяки збереженню кутового моменту матеріал сформував площину, що призвело до кругових орбіт.
У міру зростання планет взаємодія з протопланетним диском призвела до їхньої орбітальної міграції, а також до змін ексцентриситету та нахилу орбіт. Іноді ці зміни навіть викидали протопланети з Сонячної системи.
Окрім цього, до Сонячної системи зрідка могли потрапляти міжзоряні об’єкти. Наприклад, об’єкт ‘Оумуамуа, відкритий у 2017 році, став першим підтвердженим міжзоряним гостем.
Дослідники з Університету Торонто на чолі з Гарретом Брауном опублікували нову роботу, яка припускає, що міжзоряний об’єкт із масою від 2 до 50 мас Юпітера міг змінити орбіти газових гігантів.
Згідно з їхньою теорією, об’єкт із перигелієм менш ніж 20 астрономічних одиниць і гіперболічною надлишковою швидкістю менш ніж 6 км/с міг би пояснити спостереження. Розрахунки вказують на те, що ймовірність такого сценарію становить 1 до 100, що значно перевищує інші теорії.
Читайте оригінальну статтю.
