Дослідження на мишах показало, що обмежене споживання однієї з незамінних амінокислот може уповільнити процеси старіння та навіть подовжити тривалість життя.
Науковці тепер розмірковують, чи можуть ці результати допомогти людям покращити тривалість і якість життя.
Ізолейцин — це одна з трьох амінокислот з розгалуженим ланцюгом, які ми використовуємо для побудови білків у нашому організмі. Він є життєво необхідним для виживання, але наші клітини не можуть виробляти його самостійно. Тому ми маємо отримувати його з таких продуктів, як яйця, молочні вироби, соєвий білок і м’ясо.
Проте надмірне споживання може бути шкідливим. Раніше дослідження, проведене у 2016-2017 роках серед мешканців штату Вісконсин, показало, що рівень ізолейцину в раціоні пов’язаний із метаболічним здоров’ям. Люди з вищим індексом маси тіла, як правило, споживали більше цієї амінокислоти.
“Різні компоненти вашого раціону мають вплив, який виходить за межі їхньої енергетичної цінності, і ми зосередили увагу на одному з компонентів, який багато людей можуть споживати в надмірній кількості,” – пояснює Дадлі Ламмінг, дослідник метаболізму з Університету Вісконсина, США.
“Цікаво й обнадійливо усвідомлювати, що зміна в раціоні може мати великий вплив на тривалість життя та ‘період здоров’я’, навіть якщо її почати вже в середньому віці”.
У нещодавньому дослідженні мишам із генетично різноманітної групи давали одну з трьох дієт: стандартну з 20 амінокислотами, дієту зі зниженим вмістом усіх амінокислот на дві третини або дієту зі зниженим лише вмістом ізолейцину на таку ж кількість.
Миші, які отримували їжу з низьким вмістом ізолейцину, демонстрували збільшення тривалості життя, зменшення крихкості та покращений контроль рівня цукру в крові. У самців тривалість життя зросла на 33%, а у самок — на 7%.
Цікаво, що миші в цій групі споживали більше калорій, але не набирали вагу, а навпаки — спалювали більше енергії, залишаючись стрункими.
Хоча дослідження на людях ще не проводилося, вчені припускають, що обмеження ізолейцину може мати схожий ефект. Водночас це завдання ускладнюється тим, що зміни в раціоні мають бути ретельно збалансованими.
Дослідження було опубліковано в журналі Cell Metabolism.
