У свої 123 роки Генрі вважається найстарішим відомим крокодилом у світі, і його життя справді вражає. Лише за останні кілька десятиліть цей досвідчений “джентльмен” став батьком тисяч нащадків.
З роками Генрі досяг величезних розмірів. Його довжина перевищує 5 метрів (16 футів 5 дюймів), а вага сягає 700 кілограмів (1543 фунти). Для порівняння, середній нільський крокодил виростає до 4,5 метрів (14,7 футів) і важить приблизно 410 кілограмів (900 фунтів). Незважаючи на свою назву, цей вид зустрічається на великих територіях Африки.
За даними Crocworld Conservation Centre у Південній Африці, де Генрі мешкає з 1985 року, його народження припадає приблизно на 1900 рік серед болотистих місць дельти Окаванго в Ботсвані.
Після прибуття в Crocworld, Генрі спарувався щонайменше з шістьма самками, і його доглядачі вважають, що за останні 40 років він став батьком понад 10 000 крокодилів.
День народження Генрі святкують 16 грудня, і цього року йому виповниться 124 роки. Проте, оскільки він народився в дикій природі, точна дата його народження невідома.
За версією британського телешоу “Вбивчі крокодили зі Стівом Бакшолом”, Генрі був спійманий у 1903 році ловцем слонів на ім’я сер Генрі, на честь якого і отримав своє ім’я. Однак ця історія дещо суперечить інформації на сайті Crocworld, де стверджується, що Генрі провів більшу частину свого життя в дельті Окаванго.
Незалежно від того, яка з версій правдива, Генрі безперечно є унікальною істотою. Наразі він мешкає разом з іншим старим крокодилом на ім’я Колгейт, якому приблизно 90 років.
Добре відомо, що крокодили здатні доживати до 100 років у неволі. Деякі науковці припускають, що крокодили можуть демонструвати ознаки незначного старіння — це явище, коли організми не виявляють явних ознак біологічного старіння. Вони вважають, що крокодили теоретично не помирають від “старості”, а піддаються лише зовнішнім факторам, таким як голод, нещасні випадки чи хвороби.
Хоча не варто вважати крокодилів безсмертними, очевидно, що вони відрізняються надзвичайною довголітністю, особливо у порівнянні з іншими тваринами подібного розміру. Можливо, їхня стійкість пояснюється кількома факторами, але деякі дослідження припускають, що це може бути пов’язано з унікальною мікрофлорою їхнього кишківника.
Одне з досліджень робить висновок: “Враховуючи важливість кишкового мікробіома для фізіології господаря, ми припускаємо, що мікробіота крокодилів або її метаболіти виробляють речовини, що сприяють їхній довговічності та витривалості”.
