Викопний скелет неандертальця, виявлений у Франції, можливо, належав раніше невідомій гілці, що відокремилася від інших неандертальців близько 100 000 років тому. Так само, як і сучасні люди, неандертальці були різноманітними й відрізнялися один від одного.
Рештки були виявлені у 2015 році в системі печер Ронської долини у Франції, відомій тим, що тут проживали ранні Homo sapiens. Однак нові дослідження показали, що ця печера також була домівкою неандертальців у різний час, приблизно 40 000-45 000 років тому, на самому заході їхнього існування як виду.
Після секвенування повного геному дослідники зрозуміли, що цей неандерталець відрізнявся від будь-яких інших, знайдених раніше.
Незважаючи на свій вік, його генетичний склад був ближчий до геномів ранніх неандертальців, які жили понад 100 000 років тому, що свідчить про те, що він належав до популяції, яка залишалася ізольованою протягом щонайменше 50 000 років.
“Торін відкриває невідому популяцію неандертальців і переписує наше розуміння останнього великого вимирання людства.”
Людовик Слімак На знак важливості знахідки дослідники назвали цього загадкового неандертальця «Торіном» на честь персонажа з творів Дж. Р. Р. Толкіна.
«Торін у “Гобіті” є одним з останніх королів гномів під горою і останнім у своєму роді. Торін-неандерталець також є кінцем роду. Кінцем одного з шляхів бути людиною», — розповів Людовик Слімак, один із провідних авторів дослідження і палеоантрополог з Університету Тулузи, в інтерв’ю IFLScience.
«Торін відкриває невідому популяцію неандертальців і переписує наше розуміння останнього великого вимирання людства», — пояснює він.
Викопні кістки неандертальця Торіна були знайдені в печері Гротт Мандрін у Ронській долині Франції. Знахідка Торіна в печері Гротт Мандрін у Ронській долині Франції. Зображення люб’язно надане Людовиком Слімаком
Щоб пояснити величезну прірву між Торіном та іншими пізніми неандертальцями, Слімак пояснює: «50 000 років дивергентного розвитку — це те, що відрізняє маленького собаку вашої бабусі від вовка». Однак, на відміну від цих собак, дві популяції можна згрупувати як один і той самий вид.
У бесіді з IFLScience старший автор дослідження Мартін Сікора з Копенгагенського університету порівняв дивергенцію між Торіном та іншими пізніми неандертальцями з різноманіттям сучасних людей, які вийшли з Африки: «Як ми всі знаємо, сучасні люди мають широкий фенотипічний спектр, тому я очікую, що подібна різноманітність існувала серед популяцій неандертальців».
Масштаб розбіжностей особливо дивний, оскільки інші пізні неандертальці жили відносно близько до Торіна, хоча, здається, між цими групами не було контакту.
Здивовані цією відсутністю зв’язку, дослідники припустили, що, можливо, дата осадових шарів печери (приблизно 40 000-45 000 років тому) була неправильно визначена. Вони проаналізували ізотопи з кісток і зубів Торіна, щоб дізнатися, в якому кліматі він жив: пізні неандертальці жили під час холодної льодовикової епохи, а ранні неандертальці — у тепліший період.
Аналіз підтвердив, що Торін жив у дуже холодному кліматі, що робить його пізнім неандертальцем. Однак, з невідомих причин, його популяція не змішувалася з іншими неандертальськими групами.
Дослідники зазначають, що для Homo sapiens було б майже неможливо зберегти такий рівень ізоляції, але, можливо, наші неандертальські родичі думали інакше, ніж ми.
«Популяція Торіна прожила 50 000 років, не обмінюючись генами з іншими неандертальцями. Отже, у нас є 50 тисячоліть, протягом яких дві популяції неандертальців, які жили на відстані десяти днів ходьби одна від одної, співіснували, повністю ігноруючи один одного», — сказав Слімак у своїй заяві.
«Це було б немислимо для Sapiens і свідчить про те, що неандертальці біологічно сприймали наш світ дуже відмінно від нас», — зазначив він.
