Мегалодон (Odontus megalodon) залишається однією з найбільших загадок у світі палеонтології. Хоча ми ніколи не дізнаємося точно, як виглядав цей вимерлий гігант, нове дослідження дає нам, ймовірно, найточнішу реконструкцію його вигляду. Міжнародна команда вчених, очолювана палеонтологом Кеншю Шимадою з університету ДеПол, виявила, що мегалодон був ймовірно довшим і стрункішим, ніж вважалося раніше.
Замість того, щоб бути схожим на величезну білу акулу, мегалодон, на думку дослідників, мав форму більш схожу на лемонову акулу, з довгим, струнким тілом, що робило його більш ефективним у плаванні. Вивчення залишків цього гіганта ускладнюється через те, що його скелет складався з хрящів, і вчені змогли досліджувати лише зуби та хребці, що дали уявлення про його величезні розміри.
Однак нове дослідження дозволило вченим точно відновити не тільки довжину тіла мегалодона, а й пропорції голови та хвоста. Виявилося, що голова і хвіст могли складати 16,6% і 32,6% від загальної довжини відповідно. Це дозволило побудувати точнішу модель, що показує, що конкретний мегалодон, знайдений поблизу Бельгії, міг досягати довжини 16,4 метра.
Згодом дослідники також встановили новий максимальний розмір мегалодона, використовуючи найбільші знайдені хребці. Згідно з їхніми підрахунками, максимальна довжина мегалодона могла досягати 24,3 метра, що набагато перевищує розміри сучасних акул і навіть китових акул, що можуть досягати 20 метрів.
Дослідження також підкреслює важливість еволюції правильного тіла для виживання в таких масштабах. Мегалодон, з його довгим, аеродинамічним тілом, був ідеально пристосований для енергозберігаючого плавання на великі відстані, що дозволяло йому бути одним із найбільших хижаків, яких коли-небудь існували в океанах.