Ганімед — не тільки найбільший супутник Юпітера і найбільший місяць у Сонячній системі, але й єдиний супутник, що має власне магнітне поле. Крім того, Ганімед є захопленим об’єктом, що означає, що він завжди показує Юпітеру одну й ту ж саму сторону, так само, як наш Місяць завжди повернутий до Землі. На зворотному боці Ганімеда існують свідчення існування величезного кратера — доказу удару, що назавжди змінив цей далекий світ.
Все почалося приблизно 4 мільярди років тому. Астероїд, що був приблизно в 20 разів більший за той, який знищив динозаврів, з радіусом 150 кілометрів (93 милі), створив тимчасовий кратер з радіусом щонайменше 700 кілометрів (435 миль), достатньо великий, щоб вмістити одну шосту частину території Сполучених Штатів. Але це було не єдине його досягнення.
Вважається, що під товстою оболонкою льоду та каміння на Ганімеді існує рідкий океан, набагато товщий, ніж на сусідньому супутнику Юпітера — Європі. Можливо, саме удар сприяв формуванню цього океану, і він був настільки потужним, що змінив вісь обертання Ганімеда. З часом єдиний шрам від цього удару опинився на зворотному боці Ганімеда, повернутому від Юпітера.
«Цей удар значно вплинув би на внутрішню структуру Ганімеда, оскільки розмір тимчасового кратера сягає 25 відсотків розміру самого Ганімеда. Також відомо, що реорієнтація супутника може спричинити значний нагрів у його надрах через приливне розсіювання енергії. Це потенційно могло б бути пов’язано з утворенням внутрішнього океану Ганімеда. Я планую досліджувати цю тему у своїх майбутніх дослідженнях», — розповів автор дослідження і планетолог Наоюкі Хірата, доцент кафедри планетології Університету Кобе в інтерв’ю для IFLScience.
Моделювання, створене Хіратой, є надзвичайно цікавим. Схоже, що неважливо, де саме відбувся удар: якщо він був достатньо потужним, місяць у підсумку все одно реорієнтувався б у те положення, яке ми спостерігаємо сьогодні.
Ганімед вкритий структурами, відомими як «борозни» (праворуч). Вони утворюють концентричні кола навколо однієї конкретної точки (ліворуч, червоний хрест). Це дало підстави дослідникам у 1980-х роках дійти висновку, що вони утворилися внаслідок великого удару.
Про Ганімед все ще залишається багато невідомого, тому це дослідження дає можливі підказки. Проте без додаткових спостережень буде дуже складно підтвердити ці висновки та провести подальші дослідження. На щастя, чекати довго не доведеться — місія Європейського космічного агентства JUICE досягне Юпітера у 2031 році, щоб досліджувати Ганімед, Європу та Каллісто. У 2034 році цей апарат стане першим в історії космічним кораблем, який вийде на орбіту навколо місяця планети і розпочне детальну спостережну кампанію Ганімеда.
«Я з нетерпінням чекаю даних від JUICE. Кораблі Voyager 1/2 та Galileo спостерігали Ганімед, проте багато областей Ганімеда досі не було зображено з достатньою роздільною здатністю», — розповів Хірата для IFLScience. «Поточна точність вимірювань гравітації та топографії Ганімеда майже відсутня або дуже недостатня. Майбутні дослідження можуть виявити залишки топографічних профілів або гравітаційні аномалії, пов’язані з ударом, що утворив борозни, та реорієнтацією Ганімеда, що надасть нові уявлення про цей гігантський удар і ранню історію Ганімеда».
