Зразки ґрунту, доставлені на Землю китайською місією Chang’e-6, стали справжнім проривом у вивченні Місяця. Вперше в історії вчені отримали матеріал із зворотного боку Місяця, який постійно залишається невидимим із Землі. І результати аналізу виявилися неочікуваними: цей бік Місяця майже не містить води.
За словами науковців з Китайської академії наук, вода відіграє ключову роль у формуванні та еволюції Місяця. Вона впливає на процеси магматизму, вулканізму та кристалізації місячної магматичної мантії. Тож інформація про її кількість дає змогу перевірити найпопулярнішу гіпотезу — формування Місяця внаслідок гігантського зіткнення з планетою Тейя понад 4,5 мільярда років тому.
Чому ближній і дальній боки Місяця такі різні?
Поверхня Місяця асиметрична: ближній бік має великі базальтові рівнини (марія), створені давньою вулканічною активністю, тоді як зворотний бік вкрита численними кратерами та практично позбавлена вулканічних слідів. Одним із винятків є басейн Південний полюс — Ейткен, саме з нього було зібрано зразки Chang’e-6.
Вчені за допомогою електронної мікроскопії вивчили мінерали олівін і ільменіт у базальтових породах. Результати показали, що магма, яка сформувала ці базальти, містила лише 1–1,5 мкг води на грам — значно менше, ніж на ближньому боці, де цей показник може досягати 200 мкг.
Підтвердження теорії зіткнення?
Виявлена сухість зразків із зворотного боку збігається з теоретичними прогнозами гіпотези гігантського зіткнення. Вважається, що після удару значна частина води могла залишитися на ближньому боці, де тепло від Землі уповільнило охолодження та сприяло збереженню вологи.
Однак науковці зазначають: це лише один зразок, і інші регіони зворотного боку можуть мати іншу картину. Щоб отримати повну відповідь, людству доведеться зібрати ще не одну “жменю місячного ґрунту”.
🔬 Дослідження опубліковано:
Huicun He та Linxi Li, Chinese Academy of Sciences
Дослідження було опубліковано в журналі Nature.
