Згідно з дослідженням, окрім п’яти катастрофічних вимирань, в історії Землі було і шосте, що сталося два мільярди років тому.
Було п’ять найбільших і 20 менш значних вимирань. У їхньому результаті спостерігалося скорочення кількості видів на 20-50 відсотків. Найостанніше велике вимирання трапилося 65 мільйонів років тому, внаслідок нього зникли динозаври.
Але нове дослідження, яке ґрунтується на аналізі стародавніх викопних порід, показує, що наймасовіше вимирання відбулося серед одноклітинних організмів понад два мільярди років тому. Воно припускає, що ця катастрофа була більш масовою, ніж інші відомі вимирання.
Починаючи з 2,4 мільярда років тому в атмосфері Землі було дуже мало кисню. Він містився або в мінералах, або у воді. Але потім з’явилися ціанобактерії, які використовували сонячне світло для вироблення кисню за допомогою фотосинтезу. Настала киснева революція – період розквіту одноклітинних і формування сучасної планетної атмосфери. Але потім цей “бенкет” різко і катастрофічно закінчився.
Згідно з новою роботою вчених, масове вимирання бактерій відбулося незабаром після кисневої революції – 2,05 мільярда років тому. Такий висновок учені зробили, вимірюючи вміст ізотопів кисню, сірки та барію в мінералі бариті (сульфат барію). Виявилося, що в цей період вміст кисню різко впав. Це означає, що бактерії перестали його виробляти. Потенційно виробництво кисню впало щонайменше в п’ять і щонайбільше в 200 разів.
Такий колапс, на думку авторів, імовірно, був викликаний нестачею найважливіших поживних речовин, таких як фосфор, що є важливим фактором у поширенні та розвитку ціанобактерій.