Китай і Єгипет підписали одразу кілька документів, що закріплюють співпрацю обох держав у справі освоєння космічного простору. Одним із найважливіших можна назвати угоду про участь у проєкті міжнародної місячної станції. Піднебесна намагається залучити якомога більше партнерів до цієї ініціативи, формуючи своєрідну противагу американським “Угодам Артеміди”.
Представники Китайського національного космічного управління (CNSA) і Єгипетського космічного агентства (EGSA) зустрілися минулої середи, 6 грудня. Документи про співпрацю підписували керівники організацій – Чжан Кецзянь (Zhang Kejian) і Шериф Сідкі (Sherif Sedky). Крім угоди про участь у проєкті Міжнародної дослідницької місячної станції (ILRS), Єгипет і Китай уклали Меморандум про взаєморозуміння між країнами щодо питання мирного використання космосу.
Пакет документів, підписаний чиновниками двох держав, описує цілий спектр взаємин, що стосуються космонавтики. Серед них: спільні дослідження Місяця і далекого космосу, астрономія, космічні експерименти, розробка космічних апаратів і супутньої інфраструктури, запуск супутників і обробка отриманих за їх допомогою даних.
Ця зустріч космічних агентств обох країн – логічний наступний крок у їхній кооперації. За кілька днів до неї Піднебесна запустила в інтересах Єгипту супутник Misrsat-2. Що примітно, цей апарат побудований за рахунок китайського фінансування. А його часткова розробка, випробування і підготовка до запуску проводилися в каїрському Центрі складання, тестування та інтеграції супутників (AIT або AITC) – науково-інженерному комплексі, який Китай побудував Єгипту 2019 року.
Єгипет став першою арабською країною і другою державою на Африканському континенті, яка погодилася на участь у проєкті ILRS. Портал SpaceNews, описуючи новину, поцікавився думкою кількох експертів у галузі китайської космонавтики і китайсько-єгипетських взаємин. У загальних рисах вони описують підписання угод між Єгиптом і Китаєм, як вхід космічної індустрії Піднебесної в арабський світ. До того ж, судячи з усього, китайський уряд плавно відступає від ранньої стратегії виконання всіх робіт самостійно і планує надалі ділитися досвідом з партнерами, допомагати їм у вихованні своїх технічних фахівців.
Альтернатива “Артеміді”
Навесні 2020 року адміністрація президента США Дональда Трампа анонсувала створення міжнародної угоди, що регламентує використання Місяця та його надр. Документ викликав неоднозначну реакцію з боку інших країн. З одного боку, це перший більш ніж за півстоліття документ, у якому містяться не аморфні інтенції “за все хороше, проти всього поганого”, а важливі з практичного погляду рамки допустимих дій і способи врегулювання можливих конфліктів. З іншого – “Угоди Артеміди” робили інші міжнародні документи, що перебували в процесі обговорення і ратифікації, фактично застарілими.
Відтоді до американської ініціативи долучилося три десятки учасників і список постійно поповнюється. Для тих країн, які активно займаються освоєнням космосу, цей документ виглядає зручним відразу з кількох причин. По-перше, він прив’язаний до програми “Артеміда”, що активно розвивається, яка нехай і з затримками (а коли було інакше), але має всі шанси доправити людей до Місяця в осяжній перспективі. Бути учасником реалістичної космічної програми завжди виграшно. По-друге, це перше за довгий час серйозне зрушення в галузі космічного права. Незалежно від ступеня успіху “Угод Артеміди”, їхнє використання закладе міцний фундамент подальшому врегулюванню юридичних питань позаземних досліджень.
Нарешті, по-третє – політика. Як не крути, а США та їхні партнери в аерокосмічній сфері безальтернативно домінують у нових місячних перегонах. Це порівняно дешевий спосіб не тільки долучитися до найважливіших у XXI столітті технологій, а й позначити лояльність на міжнародній арені. Саме цей фактор, найімовірніше, і став причиною активної критики “Угод Артеміди” з боку деяких держав. Серед них був і Китай, але уряд країни пішов далі критики. Розуміючи важливість подібних ініціатив, Піднебесна сформувала схожий документ, теж прив’язавши його до активно опрацьовуваного проєкту освоєння Місяця.
До грудня 2023 року в китайській “альтернативі “Угодам Артеміди”, крім власне Піднебесної, значаться сім держав і шість організацій з інших країн – комерційних фірм, інститутів, НКО. Результат скромний порівняно із західними успіхами, але політично значущий. Цікавий факт: у багатьох джерелах серед учасників ILRS значаться Об’єднані Арабські Емірати, хоча офіційно країна не оголошувала про підписання якихось угод із Китаєм на вищому рівні. Натомість у проєкт Міжнародної дослідницької місячної станції кілька тижнів тому вступив приватний еміратський Університет Шарджі. З огляду на те, що ОАЕ раніше офіційно підписали “Угоди Артеміди”, країна має всі шанси стати міжнародним переговірником у космічній сфері.
