Звичайні їстівні мідії виявилися несприйнятливими до мікропластикового забруднення. Вони просто відфільтровують ці частинки з води і викидають їх разом з екскрементами, які швидко осідають на дно, залишаючи чистішу воду.
Одним із найнебезпечніших забруднень Світового океану сьогодні виступає мікропластик. Використана упаковка, сміття, рибальські снасті – все це викидається у воду та розпадається на крихітні частинки. Вони легко проникають у морські організми, накопичуються та викликають різні проблеми зі здоров’ям. Технологій, які дозволяють видалити мікропластик (тим більше у масштабі цілої планети), не існує. Однак, певну надію на це дає нове дослідження молюсків, результати якого опубліковані в Journal of Hazardous Materials .
Пенелопа Ліндек (Penelope Lindeque) та її колеги з Плімутської морської лабораторії вивчали мідій Mytilus edulis . Ці двостулкові надзвичайно поширені в прибережних водах помірних і приполярних широт, їстівні, і їх видобувають з незапам’ятних часів. Самі мідії харчуються, фільтруючи з води органічні частки. Те, що не йде в їжу, формує екскременти та викидається.
Лабораторні досліди показали, що туди ж вирушає мікропластик, завдяки чому молюски знизили його вміст у експериментальному акваріумі на дві третини. При цьому в тканинах самих мідій пластик практично не виявляється, тому вони залишаються цілком їстівними. Їхню стійкість до забруднення підтвердили і досліди, проведені в природних умовах.
Триста мідій загальною вагою близько п’яти кілограмів відфільтровували з моря близько 240 частинок мікропластику на день. Вчені підрахували їх, зібравши екскременти, що відрізняються високою щільністю та осідають у воді, опускаючись на 278 метрів за добу. Саме тому вони можуть очищати воду від пластикових забруднень. Біологи навіть запропонували відправляти такі випорожнення на переробку та отримувати різноманітні корисні матеріали.
Шкода, що поки що використання мідій для очищення океану в глобальних масштабах виглядає не надто реалістичним. По-перше, вони відфільтровують лише частинки певних розмірів, а дрібніші вільно проходять крізь їхній фільтруючий апарат. Але головне — занадто багато молюсків вимагатиме таке завдання. На кожній забрудненій ділянці узбережжя їх доведеться розміщувати мільйонами, і навряд це позитивно позначиться на природному екологічному балансі моря.