Колись під ногами динозаврів бігала крихітна тварина, схожа чи то на мишу, чи на велику землерийку. Воно рилося в опале листя в пошуках комах і з настанням ранку ховалося в нору, майже не привертаючи чужої уваги. Однак ця скромна на вигляд тварина була останнім спільним предком усіх крон-ссавців, тобто ссавців у строгому сенсі цього слова, без цілого списку вимерлих «майже ссавців», або маммаліаформ, пише Naked science.
На жаль, від унікального звіра не збереглося жодної скам’янілості, і про те, як виглядала ця тварина, вчені можуть судити лише на підставі будови інших примітивних ссавців. Але його геном їм вдалося реконструювати.
Для цього дослідники зібрали дані про геноми 32 сучасних видів ссавців, які представляють 23 з 26 існуючих загонів: вомбатів і носорогів, шимпанзе і людей, ламантинів і корів, кажанів та кроликів. Також в аналіз включили дані про геноми домашньої курки та китайського алігатора як групу порівняння.
У результаті з’ясувалося, що у загального предка сучасних ссавців, найімовірніше, було 19 парних аутосом (хромосом, однакових і у чоловічих, і жіночих організмів) і дві статеві хромосоми. Тобто всього 40 хромосом — стільки ж, наприклад, у будинкової миші.
Також вчені визначили 1215 блоків генів, які послідовно зустрічаються на одній і тій же хромосомі в тому самому порядку у всіх 32 вивчених геномах. Значить, з високою ймовірністю вони були й у спільного предка.
Що цікаво, дев’ять повних хромосом та їх фрагментів збігалися у всіх вивчених ссавців та домашньої курки. Іншими словами, ці гени залишаються стабільними вже протягом понад 300 мільйонів років, з часів поділу еволюційних ліній птахів та ссавців.
Реконструкція предкового геному важлива не тільки з загальнонаукової точки зору: розуміючи, як змінюються гени у відповідь на умови середовища, що змінюються, в різних еволюційних лініях ссавців, вчені зможуть оцінити ефективність заходів щодо збереження генетичного розмаїття сучасних ссавців. А це критично важливо для багатьох загрозливих видів.