Вчені проаналізували 42 дослідження: забруднене повітря пов’язали з вищим ризиком хвороби Паркінсона
Забруднене повітря може впливати не лише на легені та серце, а й на здоров’я мозку. Масштабний аналіз 42 наукових досліджень показав, що тривалий вплив дрібнодисперсних частинок у повітрі пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона, повідомляє NNews із посиланням на ScienceAlert та дослідження, опубліковане в журналі Environment International.
Найбільший аналіз на сьогодні
Дослідники з Кембриджського університету проаналізували результати 42 робіт, проведених у Північній Америці, Європі та Азії. Це найбільший на сьогодні метааналіз, присвячений зв’язку між тривалим впливом забруднення повітря та нейродегенеративними захворюваннями.
Найпереконливіші докази отримали саме щодо хвороби Паркінсона. Для цього захворювання було проаналізовано 26 окремих досліджень.
Як дрібний пил впливає на ризик
Науковці встановили, що кожне збільшення середньої концентрації дрібнодисперсних частинок PM2.5 на 5 мікрограмів на кубічний метр повітря асоціюється приблизно з 10% вищим ризиком розвитку хвороби Паркінсона.
Ще більші частинки PM10 також продемонстрували зв’язок із захворюванням: збільшення їх концентрації на 15 мікрограмів на кубічний метр відповідало 18% вищому ризику.
PM2.5 утворюються переважно внаслідок роботи автомобільного транспорту, промисловості та лісових пожеж. Через надзвичайно малий розмір вони здатні проникати глибоко в легені, потрапляти до кровотоку та навіть долати гематоенцефалічний бар’єр, впливаючи на тканини мозку.
Чому це важливо
Дослідники наголошують, що забруднене повітря не означає неминучий розвиток хвороби Паркінсона. На ризик також впливають вік, спадковість, спосіб життя та інші фактори.
Однак саме якість повітря належить до небагатьох чинників, які суспільство здатне змінити. Навіть невелике підвищення ризику може призвести до значної кількості додаткових випадків захворювання, адже мільйони людей щодня дихають забрудненим повітрям.
Не для всіх хвороб результати однакові
Водночас переконливого зв’язку між тривалим впливом PM2.5 або діоксиду азоту та розвитком розсіяного склерозу чи хвороби моторних нейронів дослідники не виявили. Втім, вони зазначають, що для цих захворювань наразі існує занадто мало якісних досліджень, щоб робити остаточні висновки.
Автори роботи закликають продовжити масштабні довгострокові спостереження, адже нейродегенеративні захворювання формуються десятиліттями, що значно ускладнює їх вивчення.
Цікавий факт
Для порівняння, середня концентрація PM2.5 біля автомобільних доріг у центрі Лондона у 2023 році становила близько 10 мкг/м³. Саме такий рівень, згідно з новим аналізом, уже пов’язаний із помітним збільшенням ризику розвитку хвороби Паркінсона порівняно з нижчими концентраціями.
Чому це важливо
Якість повітря дедалі частіше розглядається як фактор, що впливає не лише на дихальну систему, а й на здоров’я мозку. Нові результати додають аргументів на користь зменшення транспортних і промислових викидів, які можуть мати довгостроковий вплив на здоров’я населення.
