Люди, які постраждали від повені, піддаються підвищеному ризику смерті в період між трьома і шістьма тижнями після події. Такого висновку дійшли вчені з Університету Монаша в Австралії.
Повені становлять майже половину (43%) усіх стихійних лих, і, за прогнозами, їхня серйозність, тривалість і частота на тлі зміни клімату зростатимуть (щоправда, поки що за період глобального потепління повені, навпаки, відступають, незважаючи на зростання кількості опадів). Лише 23% людей зазнають прямого впливу повеней глибиною понад 0,15 метра кожне десятиліття.
За останні кілька років руйнівні повені після проливних дощів сталися в Індії, Японії, Китаї, Туреччині та США. Лише кілька днів тому через проливні дощі найсильніша повінь виникла в Нью-Йорку. У місті оголосили режим НС, під загрозою загалом опинилися приблизно 25 мільйонів осіб.
За підрахунками вчених, далі буде тільки гірше: через глобальне потепління інтенсивні дощі стануть частішими, а отже, ризик повеней зросте.
Традиційно для оцінки смертності, пов’язаної з повенями, використовують метод спостереження. Однак, за словами вчених, він систематично занижує цифри. Річ у тім, що в рамках епіднагляду ведеться пошук у записах про смерть конкретних згадок про зв’язок із повінню, і можуть використовуватися інші документи, зокрема повідомлення уряду та ЗМІ, для виявлення випадків смерті, які можна віднести на рахунок повені.
Цей підхід може добре враховувати випадки смерті, викликані прямим фізичним впливом повені або ненавмисними причинами, пов’язаними з небезпеками, створюваними повенями, такими як утоплення, ураження електричним струмом та переохолодження. Але значну кількість смертей з природних причин можна випустити з уваги. Такі смерті можуть бути результатом зараження харчових продуктів і води, впливу патогенів (грибків, бактерій і вірусів), порушенням доступу до медичних послуг і психологічних порушень.
Раніше в п’яти дослідженнях оцінювався зв’язок між повенями і смертністю, але результати були суперечливими. В одному дослідженні спостерігалося парадоксальне зниження смертності від усіх причин на 10% протягом року після того, як населення Англії та Уельсу зазнало повеней у 1994-2005 роках. А в дослідженні “великої повені” 1968-го в Брістолі зафіксували збільшення смертності від усіх причин на 50%.
Дослідження повені в Пекіні, Китай, у липні 2012 року виявило збільшення ризику смертності від усіх причин на 34% і збільшення ризику серцево-судинної смертності на 37%, але жодних змін у ризику смерті від респіраторних захворювань не відбулося.
Два інших дослідження, в яких вивчали наслідки повені 2004 року в Бангладеш і центральноєвропейської повені 1997 року в Чеській Республіці, не виявили жодних доказів зв’язку повені та смертності.
Неузгодженість результатів між дослідженнями пов’язують із методологічними відмінностями, невеликими розмірами вибірки та обмеженими географічними і часовими рамками. Тепер вчені з Австралії провели свою наукову роботу на основі інформації з глобальної бази даних.
Кадр з фільму “Неможливе” / © Apaches Entertainment, Telecinco Cinema
Вони встановили, що люди, які постраждали від повені, піддаються значно підвищеному ризику смерті, включно з проблемами з серцем і легенями. Дослідження опубліковано в BMJ.
Загалом учені проаналізували інформацію про повені та смертність у 761 населеному пункті в 35 країнах. Найбільша кількість паводкових днів на рік розташовувалися в районах уздовж Міссісіпі в США, тихоокеанського узбережжя Латинської Америки, озер Вікторія і водосховища Вольта в Африці, Південно-Східної Азії, прибережних районів материкового Китаю, східного узбережжя Австралії.
Фахівці вивчили 47,6 мільйона випадків смерті від усіх причин, 11,1 мільйона випадків смерті від серцево-судинних захворювань і 4,9 мільйона випадків від респіраторних захворювань.
У досліджуваних регіонах ризик смертності збільшився і зберігався до 60 днів (50 днів у разі смертності від серцево-судинних захворювань) після НП.
Сукупний відносний ризик смертності від усіх причин, серцево-судинної та респіраторної смертності становив 1,021, 1,026 і 1,049 відповідно.
За словами вчених, це дослідження показало, що ризики смертності від усіх причин, серцево-судинної та респіраторної смертності досягають піку приблизно через 25 днів і зберігаються до 60 днів після впливу повеней”