Глибоке занурення в глибоке поле, зафіксоване космічним телескопом Джеймса Вебба, дає нам відчуття неможливого космічного польоту – і того, як галактики змінювалися протягом історії Всесвіту.
Для дослідження під назвою Cosmic Evolution Early Release Science (CEERS) космічний телескоп JWST зазирнув у невелику ділянку космосу, відому як Розширена смуга Грота, яку “Габбл” сфотографував у 2004 і 2005 роках. Там десятки тисяч галактик простягаються вглиб космічного світанку, прокладаючи шлях еволюції Всесвіту.
Спостереження CEERS JWST зосереджене на невеликій ділянці смуги, що містить 5,000 галактик. Але це не просто ділянка: У найвіддаленішому куточку поля зору JWST знаходиться маленька червона пляма, відома як Галактика Мейзі. Через 390 мільйонів років після Великого вибуху Галактика Мейзі є однією з найдавніших галактик, які ми коли-небудь бачили.
У новій науковій візуалізації поля CEERS ми можемо переміститися у просторі та часі назад, на світанок Всесвіту, до галактики Мейзі. Це подорож, яку ми ніколи не зможемо здійснити – нам довелося б порушити багато законів фізики, щоб подорожувати швидше за швидкість світла у просторі, а також назад у часі – але вона підкреслює, наскільки до смішного добре ми вміємо зазирати в далекі межі нашого Всесвіту.
“Це спостереження перевершило наші очікування, – каже головний дослідник CEERS Стівен Фінкельштейн з Техаського університету в Остіні. “Величезна кількість галактик, яку ми знаходимо в ранньому Всесвіті, перевищує всі прогнози”.
Минув рік відтоді, як JWST надав нам перші епічні зображення інфрачервоного Всесвіту, і такі програми, як CEERS, принесли нам стільки сюрпризів. Ми не можемо дочекатися, щоб побачити, що буде далі.
