Цей рік може стати першим повним роком, коли глобальне потепління сягне 1,5°C вище доіндустріального рівня (1850-1900 років), перевищивши рекордний стрибок температури минулого року, який становив 0,60°C вище середнього рівня 1991-2020 років.
Цей висновок підтверджують дані Copernicus, Berkeley Earth та Метеорологічної служби Великої Британії, оприлюднені на саміті з питань зміни клімату COP29, який зараз проходить в Азербайджані.
Хоча на початку року потепління спричинило явище Ель-Ніньо, надмірна спека зберігається навіть після його закінчення кілька місяців тому.
Люди та численні тварини вже гинуть як прямий наслідок цього масового надлишку тепла, спричиненого спалюванням викопного палива, а також через зростаючу кількість природних катастроф, які це провокує. Наразі вважається, що три з чотирьох людей зіштовхнуться з екстремальними погодними змінами протягом наступних двох десятиліть.
Уся ця додаткова енергія в нашій атмосфері викликає різкі кліматичні зміни, подібно до хиткого дзиґи перед падінням. Лише за останній місяць це сприяло смертоносним повеням у Валенсії, урагану Мілтон, який обрушився на США, лісовим пожежам у Перу та втраті понад мільйона тонн рису через повені в Бангладеші, що значно підвищило ціну на цей основний продукт харчування.
“Рекордні дощі та повені, швидке посилення тропічних циклонів, смертельна спека, безперервна посуха та жахливі лісові пожежі, які ми спостерігали в різних частинах світу цього року, є, на жаль, нашою новою реальністю та передвісником майбутнього”, — заявила генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) Селесте Сауло.
ВМО пояснює, що навіть один рік з підвищенням температури на 1,5°C не означає, що ми назавжди перевищили мету Паризької угоди, адже вона базується на середніх показниках за десятиліття. Короткочасні коливання, такі як Ель-Ніньо та Ла-Нінья, все ще можуть швидко змінити ситуацію.
Однак інші дослідники вважають, що ми вже подолали цей поріг, що викликає занепокоєння щодо колапсу деяких критичних життєвих систем Землі, таких як основна течія Атлантичного океану, амазонські тропічні ліси та полярні льодовики.
Кліматолог Марк Гоуден з Австралійського національного університету попереджає, що якщо світові лідери та промисловість не зменшать викиди найближчим часом, ми прямуємо до світу з потеплінням на 3°C.
“Ми вже бачили значні наслідки практично у всіх системах та місцях світу при приблизно 1,25°C протягом десятиліть”, — пояснив Гоуден на брифінгу.
“Коли ми почнемо рухатися до більших чисел, таких як 2,5 – 2,93°C, ми, ймовірно, зазнаємо дуже серйозних наслідків зміни клімату. Витрати на такий рівень змін клімату значно перевищують витрати на зниження викидів”.
Хоча рівень потепління важливий для розуміння нашого напрямку, наша мета залишається незмінною: зменшення викидів викопного палива, що спричиняє потепління. Це було метою ще з першого звіту МГЕЗК у 1990 році, однак ми все ще колективно збільшуємо викиди парникових газів.
У той час як в Азербайджані на COP29 обговорюються нові угоди щодо викопного палива, дослідники та інші фахівці зі зміни клімату скептично ставляться до кліматичних самітів.
“Не можна стверджувати, що угода, яка дозволяє проблемі перерости в надзвичайну ситуацію, добре виконує свою роботу”, — заявив Дурвуд Заелке, співзасновник Центру міжнародного екологічного права.
Однак будь-які заходи щодо зменшення потепління зараз все одно врятують майбутні життя, незалежно від того, на якій стадії ми знаходимося на цьому тривожному шляху.
“Важливо визнати, що кожен фрагмент ступеня потепління має значення”, — підкреслила Сауло. “Чи то нижче, чи то вище 1,5°C потепління, кожне додаткове збільшення глобального потепління збільшує екстремальні кліматичні явища, впливи та ризики”.
