Чому десятки стародавніх єгипетських пірамід знаходяться в непримітній смузі безплідної пустелі, далеко від берегів сучасної річки Ніл? Можливо, нові дослідження припускають, що це тому, що вони були побудовані вздовж відгалуження річкової системи, яке відтоді загубилося в часі.
Ця теорія не лише пояснює незрозуміле розташування пірамід, але й може пролити світло на те, як ці загадкові споруди були побудовані понад 4 500 років тому.
Понад 30 пірамід розташовано вздовж вертикальної смуги між Гізою та Ліштом на краю непривітної Західної пустелі, що є частиною Сахари. Серед них – Велика піраміда Гізи, мабуть, найвідоміша давньоєгипетська піраміда і одне з небагатьох семи чудес стародавнього світу, що збереглося до наших днів.
Поле піраміди знаходиться на достатній відстані від річки Ніл, яку ми бачимо сьогодні. Однак відомо, що річка значно змінилася протягом тисячоліть і, ймовірно, мала набагато більшу швидкість течії в минулому, а також рукави, яких більше не існує.
Дослідницька група стоїть перед пірамідою храму Долини Унаса, який у давнину виконував роль річкової гавані.
У новому дослідженні вчені вивчили супутникові знімки, щоб знайти можливе місце розташування колишнього русла річки, що протікає біля підніжжя плато Західної пустелі поряд з полями пірамід. Знайшовши перспективного кандидата, вони вирушили на місце, щоб провести геофізичні дослідження і зібрати зразки осадових порід.
Вони стверджують, що це дозволило виявити докази існування 64-кілометрового (40-мильного) стародавнього рукава річки Ніл, який з тих пір зник. Вони пропонують назвати довгу річку “Ахрамат”, що в перекладі з арабської означає “піраміди”.
“Довжина, напевно, була дуже-дуже великою, але й ширина цього рукава на деяких ділянках була величезною. Ми говоримо про півкілометра або більше з точки зору ширини, що еквівалентно сьогоднішній ширині течії Нілу”, – сказав доктор Еман Гонейм, провідний автор дослідження з Університету Північної Кароліни у Вілмінгтоні, в інтерв’ю IFLScience у 2023 році після презентації дослідження на 13-му Міжнародному конгресі єгиптологів.
“Отже, це була не маленька гілка. Це була велика гілка”.
Водний потік стародавньої гілки Ахрамат межує з великою кількістю пірамід, що датуються від Стародавнього царства до Другого проміжного періоду, що охоплює період між Третьою і 13-ю династіями.
Схоже, що русло річки почало поглинатися близько 4200 років тому, через століття після побудови пірамід. Після сильної посухи смугу засипало піском, який виніс вітер, поховавши річку під ковдрою пустелі.
“Разом зі зникненням рукавів замулилися і зникли давньоєгипетські міста і селища, і ми не знаємо, де їх шукати”, – додав д-р Гонейм.
До того, як зникнути, такий річковий рукав був би безцінним інструментом, що допомагав будувати піраміди.
Замість того, щоб тягати величезну кількість каменю по піску, водний шлях дозволяв би безперешкодно переправляти тонни матеріалу і робітників уздовж Єгипту, наче система вен.
“Якщо піраміди є скрізь у цій конкретній місцевості, то в минулому повинні були існувати водні об’єкти, які переносили або полегшували транспортування каміння і великої кількості робітників до цих місць”, – підсумував д-р Гонейм.
