Сонячна система могла перетнути міжзоряні хмари, що призвело до льодовикового періоду

Сонячна система могла перетнути міжзоряні хмари, що призвело до льодовикового періоду

Сонячна система не стоїть на місці – вона рухається навколо Чумацького Шляху і час від часу перетинає області з щільнішим міжзоряним середовищем. Вплив цих хмар, що складаються з водню та інших матеріалів, на Сонячну систему та Землю залишається невизначеним, але можливо, що такі зустрічі могли спричинити льодовиковий період.

Попередні дослідження, опубліковані раніше цього року, показали, що наша Сонячна система перетнула щільну міжзоряну хмару близько 2 мільйонів років тому, що, ймовірно, призвело до льодовикового періоду. Подальші дослідження виявили ще одну подібну подію, яка сталася приблизно 7 мільйонів років тому, хоча її наслідки могли бути складнішими.

“Ця хмара справді була в нашому минулому, і якщо ми перетнули щось настільки масивне, то зазнали впливу міжзоряного середовища”, – заявила співавторка дослідження, космічна фізик Мерав Офер із Бостонського університету.

Читайте також:  «Джеймс Вебб» побачив водневий півмісяць навколо залишку однієї з найближчих наднових

Основний вплив цих подій полягав у тому, що міжзоряні хмари змінювали бульбашку плазми, створену Сонцем – геліосферу. Дослідники вважають, що ці дві зустрічі – спочатку з краєм Локальної Бульбашки (7 мільйонів років тому), а потім із Локальним Холодним Хмаровим Лінксом (2 мільйони років тому) – могли спричинити викид значної кількості водню у верхні шари атмосфери.

Цей міжзоряний водень, змішуючись із киснем в атмосфері, міг утворювати воду. Деяка частина кисню могла походити від озону, що призводило до локального його виснаження, в деяких випадках аж на 99%. Це сприяло б появі більшої кількості нічних світлових хмар, які зазвичай дуже рідкісні та тонкі, але могли стати набагато щільнішими під час цих подій.

Основне питання полягає в тому, чи могли ці хмари спричинити льодовиковий період? Відповідь поки що неясна. З одного боку, вони могли відбивати більше сонячного світла, з іншого боку – утримувати більше тепла від поверхні Землі. Можливо, додаткові фактори, такі як збільшення космічних променів, також відігравали роль. Вчені сподіваються, що більш детальні тривимірні моделі атмосфери допоможуть розкрити цю загадку, хоча знайти докази в геологічних шарах може бути складно.

Читайте також:  Астрономи вперше розглянули молекулярну хмару, де формуються системи з двох, трьох і навіть п'яти зірок

Дослідження опубліковане в журналі Geophysical Research Letters.