Іноді ATACMS і Abrams розглядаються як головна необхідне озброєння для України з метою швидкої перемоги, але потрібно подивитися на це з більш реалістичної точки зору. Наразі балістичні ракети ATACMS перебувають на завершальних етапах узгодження їх передачі, і танки Abrams повинні надійти до ЗСУ вже найближчими тижнями. Однак важливо зрозуміти, що успіх цих збройних систем не тільки залежить від їхнього наявності, але і від обачного та обгрунтованого їх використання на полі бою.
Головний розвідник Міністерства оборони України, Кирило Буданов, у докладному інтерв’ю The Drive, роз’яснив, що, крім факту передачі ракет ATACMS, важливо враховувати, що їхній вплив на поле бою також залежить від їх кількості, і танки Abrams мають бути використані з великою обережністю та стратегічним підходом.
Скільки потрібно ATACMS
Відносно балістичних ракет ATACMS, то в інтерв’ю, яке було зроблено у США до початку зустрічей української делегації із представниками американської влади, то Кирило Буданов зазначив, що питання їх передачі буде піднято під час перемовин.
Аргументація потреби в них максимально проста – ворог перемістив більшість командних пунктів та складів на відстань понад 85 км. Тобто поза межі дії ракет GMLRS для HIMARS. Але це не єдина ціль для цих ракет – пріоритетом для них, як до речі багаторазово зазначав Defense Express, є авіабази, для чого ідеально підходять ATACMS у касетному виконанні.
І в цій ситуації вкрай важливо розуміти, що таких ракет необхідно багато, як враховуючи кількість цілей для них, так і для забезпечення систематичності таких ударів. І, очільник ГУР прямо зазначив, що якщо ЗСУ отримають умовну 100 ракет – це не змінить ситуацію. Мова повинна йти про сотні ATACMS.
Defense Express зазначає, що якраз з цим може бути проблема. Бо єдині публічні дані від 2007 року показують запаси ракет ATACMS у касетному спорядженні у версії M39A1 з дальністю 300 км на рівні 488 одиниць і їх виробництво припинилось у 2003 році. І з цього часу їх більше точно не стало.
Як будуть застосовувати Abrams
Ще один аспект – передача танків Abrams, у кількості 31 одиниці про які було оголошено ще на початку року. По-перше, як й у випадку з ATACMS кількість цих машин не дозволить їм стати game changer. По-друге, їх використання має бути вкрай виваженим.
“Їх слід використовувати дуже спеціально для дуже конкретних, добре продуманих операцій, бо якщо їх використовувати на передовій і просто в загальновійськовому бою, на полі бою вони довго не проживуть. Їх потрібно використовувати в операціях прориву, але дуже добре підготовлених”, – зазначив Кирило Буданов.
Крім того, він пояснив, що сучасні бойові операції на землі майже не включають в себе активне використання бронетехніки, і основну частину боєздатності складає піхота, а не “бронетанкові кулаки”. Це пояснюється великою кількістю мін і протитанкових засобів на передньому краї бойових дій, використанням FPV-дронів, артилерією, яка атакує бронегрупи ще до їхнього висування, і ударними вертольотами противника. У таких умовах можливості для “танкових проривів” практично обмежені.
Така сама ситуація виникла і під час спроби захопити Вугледар минулої зими. У цьому випадку Збройні Сили України здійснили ефективну оборону, завдаючи російським бронегрупам значних втрат. Особливо цікаво те, що цю операцію очолював особисто глава російського генштабу Герасімов, але після її неуспішного завершення він переклав відповідальність на своїх підлеглих.
За таких обставин, коли вирішальну роль відіграє піхота, приховуючись під прикриттям артилерії, важливо збільшити кількість артилерійського озброєння та використовувати далекодіючі засоби поразки для знищення командних пунктів, складів та інших ключових об’єктів на тилу противника.
Джерело: sundries.com.ua