П’ятниця, 5 Грудня

Багато хто плутає прокрастинацію з лінню, але психологи наголошують: це дві різні речі. Лінь — це небажання щось робити взагалі, тоді як прокрастинація — це активне уникнення певних завдань, які викликають у нас емоційний дискомфорт.

Психолог Володимир Ковальчук пояснює:

“Прокрастинація — це спосіб, яким мозок намагається зменшити стрес або уникнути тривоги. Це не слабкість характеру, а механізм захисту.”

Чому ми прокрастинуємо: основні причини

Психологи виділяють кілька ключових причин:

  • Страх невдачі. Ми боїмося зробити щось неідеально, тому не робимо взагалі.
  • Перфекціонізм. Очікування ідеального результату паралізує дію.
  • Відсутність чітких дедлайнів. Коли немає конкретного терміну, мозок не вмикає “режим терміновості”.
  • Низька мотивація. Завдання здається неважливим або нецікавим.
  • Психічна втома. Ми просто виснажені й не маємо ресурсу діяти.

Як з цим боротися: поради психолога

1. Розбивайте великі завдання на маленькі кроки

Коли завдання виглядає як гора, мозок уникає його. Але кілька маленьких кроків — вже досяжна ціль.

2. Встановлюйте короткі дедлайни

Спробуйте метод “Pomodoro”: 25 хвилин роботи — 5 хвилин відпочинку. Це активізує мозок і не викликає перевантаження.

3. Слідкуйте за внутрішнім діалогом

Замість “Я не можу це зробити”, кажіть собі: “Я зроблю хоча б перший крок”.

4. Нагороджуйте себе

Навіть за мінімальний прогрес — чаювання, прогулянка або епізод улюбленого серіалу.

5. Зрозумійте справжню причину

Можливо, завдання не відповідає вашим цінностям або вам не вистачає відпочинку. Прокрастинація — це симптом, а не корінь проблеми.

Коли варто звернутися до фахівця?

Якщо прокрастинація стає хронічною, заважає роботі, стосункам або викликає почуття провини — це сигнал звернутися до психолога. Можливо, за нею стоїть тривожний розлад, депресія або низька самооцінка.

Висновок

Прокрастинація — не ворог, а дзеркало нашого внутрішнього стану. Замість того щоб картати себе, варто зупинитися й запитати: що саме я уникаю і чому? Лише тоді ми зможемо дійсно подолати цю звичку — з розумінням, а не тиском.

Exit mobile version