Учені з Великої Британії дійшли висновку, що коралові рифи поблизу колоній морських птахів можуть відновлюватися набагато швидше, ніж такі самі рифи, поруч із якими не гніздяться пернаті.
Знебарвлення коралових рифів – це процес, за якого корали стають білими через різноманітні стресові фактори. Насамперед це пов’язують зі зміною температури океану (внаслідок глобального потепління), освітлення та надходження у воду поживних речовин.
Науковці з університетів Ланкастерського та Саутгемптона (Велика Британія) провели дослідження коралів роду Acropora – важливого для екосистеми типу коралів, завдяки якому зберігаються популяції багатьох риб. Такі корали відіграють велику роль у захисті прибережних територій від хвиль і штормів.
Ділянка коралових рифів, яку вивчали вчені, розташована на віддаленому архіпелазі в Індійському океані. Дослідники порівняли тривалість процесів відновлення рифів, розташованих поруч з островами, де живуть великі колонії морських птахів (червононогих олушів, крячків та інших), з рифами біля берегів з незначним числом тих самих пернатих. Останній факт пов’язаний з тим, що на таких островах мешкають великі популяції щурів, які поїдають яйця птахів і їхніх пташенят.
І та, й інша ділянка рифів зазнала великого процесу знебарвлення після спекотних періодів 2015-2016 років. Дослідники вивчили корали за рік до знебарвлення і через шість років після, вимірюючи їхні темпи зростання. А ще вчені взяли проби стабільних ізотопів азоту – надійного індикатора поживних речовин, які надходять із гуано морських птахів.
Аналіз показав, що ці речовини, які поглинають корали, прискорюють їхні темпи зростання, причому швидкість подвоюється на кожну одиницю збільшення кількості поживних інгредієнтів. А ось коралам, що ростуть поруч з островами, де живуть щури, пощастило менше. Поживних речовин з гуано птахів вони отримували мало – приблизно стільки ж, скільки рифи, розташовані далеко від берегів. І такі корали росли повільніше.
Щоб виключити різницю в генетичних факторах, учені пересадили кілька коралів, що ростуть поруч з островами щурів, до їхніх побратимів поблизу берегів із птахами (і навпаки). Результати експерименту підтвердили висновки вчених: саме присутність пернатих стала причиною збагачення води поживними речовинами, які допомогли коралам відновитися. Поруч із “пташиними” островами корали зростали в 2,4 раза швидше, ніж колонії біля островів із гризунами.
“Наші результати показують, що знищення щурів і відновлення популяцій морських птахів можуть зіграти важливу роль у відновленні природних потоків поживних речовин у прибережне морське середовище, сприяючи швидкому відновленню коралових рифів. Це особливо важливо в умовах потепління клімату”, – поділився думкою один з авторів роботи професор Нік Грем з Університету Ланкастера.