Згідно з новим дослідженням, води річки Святого Лаврентія наповнені антидепресантами, симулянтами, знеболюючими та багатьма іншими видами ліків. Вчені нещодавно вивчали фармацевтичне забруднення річки і дійшли висновку, що деякі з цих сполук можуть становити загрозу для водних організмів, що живуть у навколишньому середовищі.
Вся система річки Святого Лаврентія має довжину 3 058 кілометрів (1 900 миль), починається в канадському озері Онтаріо і протікає через Онтаріо, Квебек і американський штат Нью-Йорк.
У цьому новому дослідженні вчені з Монреальського університету зібрали понад 400 зразків води вздовж 700-кілометрової (434 милі) ділянки річки в період між 2017 і 2021 роками.
Найчастіше у воді зустрічалися кофеїн, диклофенак (протизапальний знеболювальний засіб) та венлафаксин (антидепресант). У зразках води були широко виявлені карбамазепін (засіб для лікування епілепсії) та ацебутолол (бета-блокатор для лікування гіпертонії та аритмії). Також були виявлені низькі рівні хіміотерапевтичних препаратів та антибіотиків.
Особливе занепокоєння команди викликали концентрації чотирьох сполук – кофеїну, карбамазепіну, диклофенаку та ібупрофену – які, на їхню думку, є досить високими, щоб впливати на ріст і розмноження тварин, що мешкають у річковій системі.
“Деякі концентрації перевищували пороги токсичності для довготривалого впливу на водних мешканців, але для більшості фармацевтичних сполук наразі не існує канадських екологічних стандартів”, – зазначив Марк-Антуан Водрей, провідний автор дослідження та докторант Монреальського університету.
“За винятком карбамазепіну, більшість сполук не завдають негайної шкоди, оскільки вони досить швидко розкладаються. Однак, схоже, що хронічний вплив може бути дуже токсичним, особливо для організмів на ранніх стадіях росту, таких як щойно вилуплена риба”, – додала Водрей.
Багато наркотиків потрапляють у річку зі стічними водами після того, як виділяються з сечею людей. Раніше дослідники показали, як річки поблизу музичних фестивалів на відкритому повітрі забруднюються такими речовинами, як МДМА і кокаїн, через вживання наркотиків і публічне сечовипускання.
Крім того, деякі зі сполук у річці Святого Лаврентія, ймовірно, потрапили у водну систему через неналежну утилізацію.
У цьому останньому дослідженні найбільш вражаючі концентрації наркотиків були виявлені нижче за течією від Монреаля, найбільшого міста канадської провінції Квебек з великою кількістю населення. Забруднення з міста поширилося аж до озера Сен-П’єр, приблизно на 70 кілометрів (43 милі) нижче за течією.
“Дивно, що так далеко від Монреаля ще залишилися сліди”, – сказав Сове. “Ми очікували більшого забруднення в безпосередній близькості від острова, враховуючи, що місто має двомільйонне населення і лише одну очисну станцію для очищення 900 мільярдів літрів води на рік”.
Доброю новиною є те, що Монреаль планує додати до своїх очисних споруд технологію озонування, яка дозволить видалити до 80 відсотків фармацевтичних препаратів.
Однак ця проблема не є ізольованою для цієї єдиної північноамериканської річки. Інші дослідження виявили подібні проблеми в Європі та Австралії.
У річках Саффолка на сході Англії вчені виявили значні рівні кокаїну, кетаміну, валіуму, ксанаксу і трамадолу в тілах прісноводних креветок, які населяють цю екосистему. І знову головним підозрюваним виявилася сеча, просякнута наркотиками.