Якщо станеться найгірше і станеться ядерна війна, морські водорості можуть стати ймовірним рятівником людства.
Під час ядерної війни грибовидні хмари і розпечені вогняні кулі – це лише початок проблем. Радіація отруїть землю, а величезні шлейфи сажі будуть викинуті в атмосферу, блокуючи сонячне світло від досягнення поверхні Землі, що призведе до так званої “ядерної зими”.
Це призведе до охолодження планети, що майже напевно призведе до масових неврожаїв і голоду. Однак, деякі культури, можливо, зможуть пережити шторм краще, ніж інші.
У новому дослідженні вчені стверджують, що морські водорості можуть стати вкрай необхідним джерелом їжі в умовах ядерної війни.
Морські водорості відносно стійкі і можуть рости в широкому діапазоні екологічних умов. Вони також неймовірно поживні. Окрім основних вуглеводів, білків та жирів, вони також містять такі поживні речовини, як магній, цинк, вітамін В12, йод та поліненасичені жирні кислоти.
Дослідження показало, що морські водорості все ще можна вирощувати на узбережжі тропічних океанів навіть після ядерної війни. Протягом 9-14 місяців після вибуху атомної бомби виробництво морських водоростей можна було б збільшити, щоб забезпечити 45% світового людського попиту, замінивши 15% продуктів харчування для людей, 10% кормів для тварин і 50% світового використання біопалива.
“Після того, як вся територія ферми буде насичена морськими водоростями, весь врожай може бути використаний для виробництва продуктів харчування, кормів та біопалива. Це базується на низькотехнологічному дизайні ферми з вирощування морських водоростей. Такі конструкції складаються в основному з ліній для розсади, щоб прикріпити морські водорості, довгих ліній, щоб прикріпити лінії для розсади, плавучості, щоб тримати довгі лінії на плаву, і якорів, щоб закріпити ферму на місці”, – пишуть автори дослідження.
Звичайно, все це не повинно применшувати неймовірно жахливий потенціал ядерної війни.
За оцінками Bulletin of the Atomic Scientists, глобальна тотальна ядерна війна між США і Росією призведе до загибелі щонайменше 360 мільйонів людей.
Навіть локальний обмін ядерними ударами між двома ядерними країнами, скажімо, Індією та Пакистаном, може призвести до негайної загибелі від 50 до 125 мільйонів людей. І це ще до того, як ми розглянемо вплив радіоактивних опадів і ядерної зими.
Ядерна зброя була застосована у війні лише один раз. 6 серпня 1945 року американський бомбардувальник “Енола Ґей” пролетів над японським містом Хіросіма і скинув атомну бомбу. Всього через три дні ще одна атомна бомба була скинута на Нагасакі. Оцінки різняться, але від перших вибухів і подальшого впливу іонізуючого випромінювання загинуло від 110 000 до 210 000 людей.
Після закінчення холодної війни в 1991 році загроза ядерної війни ненадовго зменшилася. Однак сьогодні ми спостерігаємо погіршення стану договорів щодо ядерних озброєнь і знову зростання напруженості між країнами, що володіють атомною зброєю.
Як наслідок, Бюлетень вчених-атомників вважає, що наш вид зараз найближче, ніж будь-коли, наблизився до знищення – і ніяка кількість водоростей не врятує нас від цього.