Дослідники зробили значний прорив у розробці першої в історії вакцини проти вірусу Епштейна-Барр (EBV), вірусу, що викликає інфекційний мононуклеоз (ІМ, або “моно”) – також відомий як залозиста лихоманка.
Вірус може призвести до подальших проблем зі здоров’ям, таких як рак та розсіяний склероз (РС).
Команда вчених з Медичного науково-дослідного інституту QIMR Бергхофер в Австралії змогла розробити вакцину, спрямовану на лімфатичні вузли мишей, які є ключовими гравцями у функціонуванні імунної системи організму.
Вакцина не тільки виробляла сильні, довготривалі антитіла та Т-клітини для боротьби з ВЕБ, але й індукувала особливий вид імунітету, що захищає від росту пухлин, асоційованих з ВЕБ. Блокуючи активність EBV на ранній стадії, препарат запобігає вторинним проблемам, таким як запалення мозку, що може призвести до розсіяного склерозу.
Дизайн та механізм дії вакцини на лімфатичні вузли. (Dasari et al., Nature Communications, 2023)
Поєднання антитіл і Т-клітин, які відіграють різні, але дуже важливі ролі в імунній системі, має вирішальне значення. Антитіла зв’язуються з небажаними патогенами, що вторгаються в організм, і знищують їх, тоді як Т-лімфоцити безпосередньо знищують ці патогени і допомагають координувати захисні сили організму.
“Ми розробили те, що ми називаємо іншою гілкою імунної системи, яку ми називаємо Т-клітинами, і поєднали її з антитілами, і ця нова формула буде індукувати обидві – і антитіла, і Т-клітинну імунну відповідь”, – говорить Раджив Ханна, імунолог з Медичного науково-дослідного інституту QIMR Berghofer.
“Наразі добре відомо, що для забезпечення довготривалого захисту від EBV-асоційованих захворювань потрібні не лише антитіла, але й Т-клітинний імунітет”.
ВЕБ належить до родини герпесних вірусів і може передаватися через слину. Хоча щонайменше 95 відсотків населення світу мають цей вірус, у більшості з нас це відбувається в дуже ранньому віці і не призводить до жодних серйозних симптомів. Після цього вірус нешкідливо носиться з нами до кінця нашого життя.
Вакцина запобігає розсіяному склерозу, використовуючи як антитіла, так і Т-клітини. (QIMR Berghofer Medical Research Institute)
Проблеми виникають тоді, коли хтось не отримує цю ранню дозу і інфікується ВЕБ пізніше, особливо в підлітковому віці. Тоді вплив вірусу може бути набагато серйознішим, що призводить до мононуклеозу (або залозистої лихоманки) та підвищеного ризику розвитку певних видів раку горла та носа, а також розсіяного склерозу.
Вчені намагаються обмежити шкоду, завдану ВЕБ в організмі, і частково це завдання полягає в тому, щоб з’ясувати, як вірусу вдається бути настільки руйнівним для одних людей і ледь помітним для інших.
Що стосується клінічних випробувань на людях, то команда вже має певне фінансування від галузевих партнерів і шукає додаткові кошти, щоб зробити випробування якомога повнішими. Ці випробування можуть розпочатися у 2024 або 2025 році, якщо все піде добре.
“Це було дуже приємно”, – каже Віджайендра Дасарі, науковець з розробки вакцин з Медичного науково-дослідного інституту QIMR Berghofer. “Зараз ми наближаємося до завершальної стадії розробки”.