Юпітер, знаний як король планет Сонячної системи, має власну невидиму «корону» — потужні полярні сяйва. Ці світлові шапки постійно мерехтять на полюсах планети, але їх неможливо побачити неозброєним оком, оскільки вони випромінюють в інфрачервоному, ультрафіолетовому та рентгенівському діапазонах.
Завдяки новітнім спостереженням з космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), вчені вперше побачили, як саме змінюється ця «корона» — і результати вражають.
✨ Сяйво, що блимає щосекунди
«Це був справжній різдвяний подарунок — просто неймовірно!» — ділиться враженнями астрофізик Джонатан Ніколс з Університету Лестера.
Науковці очікували, що полярні сяйва на Юпітері змінюватимуться повільно, можливо, раз на 15 хвилин. Проте JWST зафіксував неймовірну динаміку — полярна область буквально «іскрилася», змінюючись щосекунди.
🔋 Як утворюються полярні сяйва на Юпітері?
Механізм утворення сяйв схожий на той, що відбувається на Землі. Заряджені частинки потрапляють у магнітосферу планети та спрямовуються до полюсів, де взаємодіють з атмосферними молекулами та створюють світіння.
Проте на Юпітері головним джерелом заряджених частинок є не Сонце, як у нас, а його вулканічний супутник Іо. Він постійно викидає діоксид сірки, який формує хмару плазми навколо планети, живлячи її полярні сяйва.
🧪 Унікальні молекули — ключ до розгадки
Одним із головних «світлових маркерів» є трігідрогеновий іон (H₃⁺) — молекула з трьох атомів водню, що світиться в інфрачервоному спектрі. JWST використовував ці іони для аналізу енергетики сяйва.
Цікавим стало те, що найяскравіше інфрачервоне світло не мало відповідника в ультрафіолетових знімках з Hubble. Це означає, що джерело випромінювання досі залишається загадкою.
«Щоб пояснити побачене, нам потрібно припустити існування великої кількості дуже повільних заряджених частинок — ніби злива з м’якого дощу! Ми ще не розуміємо, як це можливо», — зізнається Ніколс.
🧩 Юпітер залишається планетою-загадкою
Незважаючи на десятиліття досліджень, Юпітер усе ще дивує астрономів. Кожне нове відкриття — як шматочок великої головоломки, що допомагає краще зрозуміти, як працюють магнітні поля та атмосфери газових гігантів.
Попереду ще багато спостережень, моделювань і аналізів. Доброю новиною є те, що полярні сяйва на Юпітері не зникають, тому вчені можуть постійно спостерігати цю дивовижну космічну виставу.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature Communications.