Наймасивніший коричневий карлик виявився гарячішим за Сонце

Наймасивніший коричневий карлик виявився гарячішим за Сонце
Наймасивніший коричневий карлик виявився гарячішим за Сонце

Астрономи повідомили про відкриття коричневого карлика, який може бути наймасивнішим та найгарячішим з відомих. Його масу оцінили у 75-88 мас Юпітера, а температуру — у понад 8 тисяч кельвінів, що більше за температуру поверхні Сонця. Об’єкт WD0032-317B знаходиться на відстані 1 400 світлових років від нас та обертається навколо зорі білого карлика, тому його дослідження допоможе виявити, як білі карлики впливають на своїх компаньйонів. Присвячена відкриттю стаття прийнята до публікації у Nature Astronomy, а її препринт доступний на arXiv.

Чому WD0032-317B такий гарячий?

Коричневими карликами називають об’єкти, які займають проміжне положення між зорями і планетами: вони замасивні, щоб вважатися планетами, але їхньої маси недостатньо, щоб запустити термоядерні реакції та вважатися зорями.

WD0032-317B виявили ще у 2000-х роках як компаньйона гарячого (37 000 кельвінів) і маломасивного (0,4 маси Сонця) білого карлика WD 0032−317, вік якого оцінюють у мільйон років. Вважалося, що WD0032-317B є другим білим карликом у системі, однак нові спостереження за допомогою спектрографа UVES, розміщеного на комплексі Дуже великого телескопа, виявили, що об’єкт є коричневим карликом.

Читайте також:  Чому веселка не включає чорний, коричневий і сірий кольори

WD 0032−317B, що обертається навколо свого компаньйона за 2,3 години, завжди показує одну сторону свого боку, що безперервно насвічується прямим випромінюванням білого карлика. Це призводить до того, що денна сторона WD 0032−317B досягає температур від 7 250 до 9 800 Кельвінів, в той час як нічна сторона охолоджується до 1 300-3 000 Кельвінів. Спостереження за WD 0032−317B надають можливість вивчити, наскільки руйнівним може бути випромінювання білих карликів для планет, що оточують їх, зокрема газових гігантів, подібних до Юпітера, які нагадують такі коричневі карлики, як WD 0032−317B.

Джерело: nauka.ua