Палеонтологи з Південної Африки заявили, що знайшли найдавніше відоме місце поховання у світі, яке містить рештки маломозкового далекого родича людини, який раніше вважався нездатним до складної поведінки.
У червні дослідники під керівництвом відомого палеоантрополога Лі Бергера заявили, що виявили кілька зразків Homo naledi – гомініда кам’яного віку, що лазив по деревах – похованих на глибині близько 30 метрів під землею в системі печер у “Колисці людства”, об’єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поблизу Йоганнесбурга.
“Це найдавніше поховання, зафіксоване в літописі гомінідів, що передує похованням Homo sapiens щонайменше на 100 000 років”, – пишуть вчені в серії препринтів, опублікованих в журналі eLife.
Ці знахідки кидають виклик сучасному розумінню еволюції людини, оскільки зазвичай вважається, що розвиток більшого мозку дозволив виконувати складні, “смислотворчі” дії, такі як поховання померлих.
Найдавніші поховання, знайдені на Близькому Сході та в Африці, містили останки Homo sapiens – і їм було близько 100 000 років.
Поховання, знайдені в Південній Африці Бергером, чиї попередні заяви були суперечливими, та його колегами-дослідниками, датуються щонайменше 200 000 роками до нашої ери.
Важливо, що вони також належать Homo naledi, примітивному виду на перехресті між мавпами і сучасними людьми, який мав мозок розміром з апельсин і зріст близько 1,5 метра (п’ять футів).
З вигнутими пальцями на руках і ногах, руками-знаряддями, пристосованими для ходіння, вид, відкритий Бергером, вже перевернув уявлення про те, що наш еволюційний шлях був прямою лінією.
Homo naledi названий на честь печерної системи “Висхідна зірка”, де в 2013 році були знайдені перші кістки.
Палеонтолог Лу Бергер у південноафриканській печерній системі “Висхідна зірка”, де були знайдені останки Homo naledi. (Лука Сола/AFP)
Поховання овальної форми, що знаходяться в центрі нових досліджень, також були знайдені там під час розкопок, розпочатих у 2018 році.
Ями, які, за словами дослідників, були навмисно вириті, а потім засипані, щоб приховати тіла, містять щонайменше п’ять осіб.
“Ці знахідки показують, що практика поховання не обмежувалася H. sapiens або іншими гомінінами з великим розміром мозку”, – кажуть дослідники.
Вони додали, що місце поховання – не єдина ознака того, що Homo naledi були здатні до складної емоційної та когнітивної поведінки.
Розмір мозку
Гравіювання, що утворюють геометричні фігури, в тому числі “грубу фігуру хештегу”, також були знайдені на, очевидно, навмисно згладжених поверхнях печерного стовпа неподалік.
“Це означає, що люди не тільки не є унікальними у розвитку символічних практик, але, можливо, навіть не винайшли такої поведінки”, – сказав Бергер в інтерв’ю AFP.
Такі заяви, ймовірно, розбурхають декого у світі палеонтології, де 57-річному вченому вже доводилося стикатися зі звинуваченнями у недостатній науковій строгості та поспішних висновках.
Багато хто здивувався, коли у 2015 році Бергер, чиї попередні відкриття здобули підтримку National Geographic, вперше висловив ідею, що Homo naledi був здатен на більше, ніж припускав розмір його голови.
“Це було занадто багато для вчених на той час. Ми думаємо, що все це пов’язано з цим великим мозком”, – сказав він.
“Ми збираємося розповісти світові, що це неправда”.
Череп Homo naledi, знайдений у Південній Африці. (Лука Сола/AFP)
Попри те, що ці знахідки потребують подальшого аналізу, вони “змінюють наші уявлення про еволюцію людини”, пишуть дослідники.
“Поховання, осмислення, навіть “мистецтво” може мати набагато складнішу, динамічнішу, нелюдську історію, ніж ми вважали раніше”, – сказав Агустін Фуентес, професор антропології з Прінстонського університету, який є співавтором дослідження.
Керол Уорд, антрополог з Університету Міссурі, яка не брала участі в дослідженні, сказала, що “ці висновки, якщо вони будуть підтверджені, матимуть велике потенційне значення”.
“Я з нетерпінням чекаю на те, щоб дізнатися, як розташування останків виключає інші можливі пояснення, окрім навмисного поховання, і побачити результати після того, як вони пройдуть експертну перевірку”, – сказала вона в інтерв’ю AFP.
Уорд також зазначила, що в статті визнається, що вона не може виключити, що позначки на стінах могли бути зроблені пізнішими гомінінами.