На штучних островах неоліту в Середні віки бенкетували правителі та жили ченці
У журналі Antiquity опубліковано роботу, автори якої проаналізували зразки ДНК, зібрані в ближніх (до десяти метрів) відкладах навколо штучних островів у Шотландії та Ірландії. Ці острови ми називаємо краногами, їх будували на озерах, на болотах, у гирлах річок або на мілководних рифах у затоках, пише Naked science .
Найдавніші краноги з’являються приблизно за чотири тисячі років до нашої ери, в епоху неоліту. За сьогоднішніми уявленнями ці невеликі — до 30 метрів у діаметрі — острови люди будували, щоб захиститися від прибульців, тобто мігрантів із континентальної Європи. Обнесений частоколом штучний острів, від якого йшла лише одна неширока дорога до суші, досить зручний для оборони об’єкт.
Час минав, але краноги, судячи з датування вуглецю-14, залишалися заселеними: люди жили на старих островах і споруджували нові до XVI століття. Здавалося б, Середні віки — час замків, яких у Шотландії та Ірландії чимало і які краще справляються із захисною функцією. Але краноги все ж таки чимось приваблювали людей.
Заболочені місця набагато складніше вивчати, ніж ті, що перебувають на суші, тому археологія краногів — нове починання. Автори роботи досліджували один об’єкт у Шотландії (використовувався приблизно з 500 року до нашої ери до десятого року нашої ери) та два в Ірландії (650-1300 роки нашої ери).
Вони взяли зразки та провели аналіз ДНК осадових порід — новий метод, що дозволяє вченим ідентифікувати всі рослини та тварини, які колись перебували на тій чи іншій ділянці нині заболоченої землі. Як показав аналіз, люди вирощували на штучних островах злакові рослини, що взагалі-то не було новиною.
Але він також виявив присутність на краннога нетипових рослин, таких як орляк (Pteridium). Це вид папороті, який, на думку авторів, був завезений на острови для використання як підстилка або покрівельний матеріал.
Аналіз ДНК болотних відкладень також показав, що на островах тримали худобу — одомашнених корів, овець, свиней та кіз. Об’єднавши отримані результати з попередніми дослідженнями пилку та кісток тварин, вчені припустили, що вони можуть швидко і недорого визначити низку видів діяльності стародавніх мешканців таких місць: наприклад, утримання тварин, забій худоби, бенкету та церемонії.
Нещодавно ми розповідали, що вчені виявили на неолітичній кераміці, знайденій на кранозі на Зовнішніх Гебридах, сліди пшениці та молока – свідчення того, що у IV тисячолітті до нашої ери люди варили пшеничну кашу. Автори нової роботи пішли приблизно тим самим шляхом, що їхні колеги, але тільки вивчали набагато пізніші періоди.
Вони прийшли до висновку, що якщо на самому початку штучні острови несли саме захисну функцію, то пізніше (приблизно з VIII століття до нашої ери до початку I століття нашої ери) на них почали влаштовувати фермерські господарства. Ряд артефактів, знайдених попередніми археологічними експедиціями, говорить про те, що приблизно в той же період краноги, розташовані на річках, використовували як свого роду торгові майданчики — адже вздовж річок йшли шляхи торгівлі.
Автори вважають, що у середньовічній Шотландії краноги можна розглядати як водяні будиночки чи палаци. Сьогоднішні багатії для демонстрації свого статусу купують будинок на набережній або острів в океані, а еліти Шотландії та Ірландії на той час будували (або реконструювали старий) штучний острів на найближчому мальовничому озері. Судячи з аналізу ДНК відкладень, там влаштовували свята та закочували бенкети.
З іншого боку, деякі ірландські кранноги використовувалися Церквою, особливо у період раннього Середньовіччя (V-XI століття нашої ери). В Ірландії тоді було поширено так звану модель аскетичного чернецтва, коли центральний монастир був оточений скитами у віддалених місцях, насамперед — на островах. У Шотландії така практика не була поширена — можливо, тому, що християнізація торкнулася тих місць значно пізніше, ніж Ірландії (яка стала християнською ще в Античності та залишалася такою надалі), – вже до кінця Темних віків.
