Китайський орбітальний апарат Tianwen 1 створив глобальну карту Марс
Дані місії будуть використані при плануванні наступної китайської експедиції на Марс.
Космічна влада Китаю опублікувала серію глобальних зображень Марса, отриманих на основі даних, зібраних першою міжпланетною місією країни “Тяньвень-1”.
Знімки Марса були оприлюднені Китайською національною космічною адміністрацією (CNSA) і Китайською академією наук (CAS) на заході, присвяченому Національному дню космосу Китаю, який відбувся 24 квітня в місті Хефей, що на сході Китаю, в провінції Аньхой.
Серед продуктів “Тяньвень-1” – ортографічна проєкція східної та західної півкуль Марса, а також інші типи проєкцій поверхні у форматі “сфера-площина”. Зображення мають просторову роздільну здатність 249 футів (76 метрів) на піксель.
Зображення були створені на основі даних, зібраних камерою середньої роздільної здатності “Тяньвень-1” протягом восьми місяців з листопада 2021 року по липень 2022 року, повідомляє (відкриється в новій вкладці) Китайське національне космічне управління (CNSA). За цей час космічний апарат здійснив 284 орбіти і зробив 14 757 знімків поверхні.
“Це повнокольорове зображення Марса не тільки забезпечує більш якісну базову карту для подальших проєктів і наукових досліджень нашої країни, а й для проєктів і наукових досліджень наших міжнародних колег”, – сказав Чжан Жунцяо, головний конструктор китайської програми дослідження Марса, в інтерв’ю китайському телеканалу CCTV.
“Я вважаю, що “Тяньвень-1″ зробив важливий внесок у дослідження далекого космосу для всього людства”, – сказав Чжан.
Наступна місія Китаю на Марс буде сміливою і складною місією з повернення зразків, яка, як очікується, стартує близько 2030 року. Дані з “Тяньвень-1” допоможуть у виборі місця посадки для цієї місії.
Чжан також надав оновлену інформацію про долю марсохода “Тяньвень-1” “Чжурон”, повідомивши, що команда вважає, що на сонячних батареях робота накопичилося більше пилу, ніж очікувалося, і, можливо, він ніколи не зможе відновити свою роботу.
Крім того, 22 географічні об’єкти поблизу місця посадки “Чжуронга” на Марсі були названі на честь історичних китайських сіл і офіційно затверджені Міжнародним астрономічним союзом.
