Експерименти з манекеном і перуками показали, що волосся допомагає підтримувати нормальну температуру голови навіть на спекотному сонці. Особливо ефективні густі кучері, що дозволяють не перегріватись і не втрачати надто багато води через потіння.
Наші далекі пращури майже повністю втратили волосяний покрив. Це пов’язують із терморегуляцією у спекотному кліматі та переходом до нового способу охолодження тіла – за рахунок випаровування поту. Волосся збереглося лише на деяких ділянках шкіри, насамперед на голові. Сьогодні жителі різних країн та регіонів демонструють велику різноманітність кольорів та структури волосся. Однак у популяціях Африки, які не змішувалися з іншими видами Homo , вони частіше бувають темними та кучерявими.
Кучеряве волосся – унікальна особливість людини, невідома в інших (неодомашнених) великих ссавців. Вона могла виникнути для надійнішого захисту від сонячних променів. Нові експерименти показали, що волосся – особливо кучеряве – рятує від перегріву голову і без того досить гарячий великий мозок. Про них розповідається у статті американських учених, опублікованій у журналі PNAS .
При прямоходженні верхня частина голови, на відміну від решти тіла, піддається безперервному впливу сонячних променів. Тому вже для наших далеких предків, що вийшли з лісів на відкритий простір савани, було важливим захищати її від перегріву. Такий захист, мабуть, і забезпечували волосся, що збереглося саме на голові.
Щоб продемонструвати це, команда професора Університету штату Пенсільванія Ніни Яблонскі (Nina Jablonski) провела експерименти з роботизованим манекеном. Пристрій нагрівався зсередини, щоб симулювати тепло людського тіла, і було запрограмовано підтримувати певну температуру своєї поверхні (35 градусів Цельсія приблизно як на поверхні нашої шкіри). Кількість електроенергії, яке витрачав манекен на підтримку постійної температури поверхні, дозволяло оцінити ефективність захисту, що надається волоссям (або їх відсутністю) у різних умовах.
Верхню частину манекена висвітлювали яскравими лампами і обдували вентиляторами, моделюючи дію сонця та вітру різної швидкості, характерного для стояння (0,3 метри за секунду), ходьби (1,0 метри за секунду) та бігу (2,5 метри за секунду). Голову залишали оголеною або одягали перуки з волоссям прямим, а також злегка і сильно кучерявим. У деяких дослідах голову додатково змочували водою, щоб відтворити охолодну дію поту. При цьому ситуація в самому приміщенні імітувала умови, характерні для екваторіальної Африки: 30 градусів тепла, відносна вологість — 60 відсотків.
Експерименти підтвердили, що будь-яке волосся є хорошим захистом від випромінювання і знижує витрати на охолодження тіла. Однак саме кучеряві виявилися найефективнішими, мінімізуючи необхідність випаровування поту для підтримки нормальної температури. Можливо, це допомагало економити воду, яка вже тоді в Тропічній Африці була дефіцитною.