Панголіни – це своєрідна група ссавців, вкритих лускою. На жаль, вони часто стають об’єктом контрабанди, що може спровокувати їхнє вимирання. Однак нещодавно незаконна торгівля м’ясом і лускою панголінів призвела до несподіваного і позитивного результату: опису ще одного виду цих тварин.
Панголіни – невеликий загін ссавців з дуже незвичайним зовнішнім виглядом. Вони вкриті “обладунком” з лускоподібних виростів, через що дуже нагадують рептилій – звідси їхня друга назва “ящери”.
Ці звірі живуть у теплих краях, де ведуть досить своєрідний спосіб життя нічних хижаків. Панголіни спеціалізуються на розоренні мурашників, для чого мають особливий довгий язик. Ним і своїм зовнішнім виглядом панголіни схожі на броненосців і мурахоїдів, яким не споріднені – така схожість називається конвергентною.
На жаль, дивовижних лускатих звірів зараз стає все менше: виною тому – багато в чому незаконний промисел. Вважається, що саме панголіни найчастіше стають жертвою браконьєрів. Їх добувають, щоб продати на м’ясо (делікатес високо цінується в Азії) або отримати луску з нібито лікувальними властивостями.
Курйозно, що “незаконний обіг панголінів” нещодавно обернувся науковим відкриттям. У статті для журналу PNAS описано новий вид азіатського панголіна – Manis mysteria. Його виділили під час дослідження генетичного матеріалу та луски панголінів, які вилучили в контрабандистів у китайській провінції Юньнань.
Новий вид належить до криптичних – його складно відрізнити від родичів через високу схожість. І все ж два щойно описаних мітохондріальних гаплотипи дали зрозуміти: десь існує “містична”, поки що невідома група панголінів. Звідси видовий епітет нового таксону – mysteria.
Щоб виокремити новий вид, учені розглянули 138 повних послідовностей геномів, 98 з яких вони секвенували самі. Геноми належать усім восьми сучасним видам панголінів, які розподілені за трьома родами єдиного сімейства Manidae.
Генетичний аналіз і вивчення морфології зразків вказали на суттєві відмінності M. mysteria від близьких до нього видів, панголінів філіппінського (Manis culionensis) і малайського (Manis javanica). Реконструкція еволюції встановила, що їхній найближчий спільний предок жив приблизно п’ять мільйонів років тому.
Новий результат не тільки допомагає краще зрозуміти еволюцію цієї своєрідної групи звірів (до якої, до речі, входять і вимерлі представники). Він також стане в пригоді для того, щоб зберегти види панголінів – яких, виявляється, не вісім, а цілих дев’ять – від зникнення з лиця Землі.