Сяючи як небесна обручка глибоко в космосі, це приголомшливе нове зображення показує квазар, розташований приблизно за шість мільярдів світлових років від Землі.
Квазари — це надзвичайно яскраві та енергетичні центри далеких галактик, які живляться надмасивними чорними дірами. Вони є одними з найпотужніших об’єктів у Всесвіті, випромінюючи енергію, еквівалентну сотням мільярдів зірок.
Квазар, представлений на цьому конкретному зображенні, називається RX J1131-1231 і розташований у сузір’ї Чаша. Його портрет нещодавно був знятий космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST) — найпотужнішим і найскладнішим телескопом, який коли-небудь запускали в космос — з використанням явища гравітаційного лінзування, передбаченого загальною теорією відносності Ейнштейна та просторово-часовим континуумом.
Це явище пояснює, як світло від далекого об’єкта викривляється та збільшується гравітаційним полем масивного об’єкта, наприклад, скупченням галактик або чорною дірою, під час подорожі до спостерігача. Це дуже зручний ефект для астрономів, оскільки він допомагає збільшувати далекі астрономічні об’єкти, які інакше були б занадто слабкими для спостереження.
Слід зазначити, що це також створює спотворення, дублікати або кільця (відомі як кільця Ейнштейна) об’єкта на задньому плані. Наприклад, на цьому новому зображенні три дуже яскраві плями, які ви бачите у верхній частині кільця, насправді є одним квазаром, який був продубльований гравітаційною лінзою.
Спостереження за рентгенівським випромінюванням квазарів може розкрити швидкість обертання їхніх центральних чорних дір і надати деяку інформацію про їхню історію. Коли чорні діри ростуть переважно через зіткнення та злиття галактик, вони схильні збирати матеріал у стабільний диск, що призводить до швидкого обертання. З іншого боку, коли вони набирають розміри через численні менші події, матеріал накопичується з різних напрямків і призводить до повільнішого обертання.
У випадку цього зображення, чорна діра обертається з швидкістю більше половини швидкості світла, що свідчить про те, що вона виросла через злиття, а не через численні надходження матеріалу з різних напрямків.
Вивчення квазарів також допомагає поглибити наше розуміння темної матерії, невловимої та невидимої форми матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Це останнє зображення було знято за допомогою MIRI (Mid-Infrared Instrument) космічного телескопа JWST, що, за поясненням ESA, дозволяє астрономам досліджувати природу темної матерії в менших масштабах, ніж будь-коли раніше.
