Після тижнів обговорень і опору з боку Німеччини та Угорщини Європейський Союз ухвалив безпрецедентні санкції проти прибуткового газового сектору Росії. Рішення, прийняте після тривалих переговорів між послами ЄС, може вичерпати сотні мільйонів з військової скарбнички Москви.
Санкції забороняють портам ЄС перепродавати російський зріджений природний газ (СПГ) після його прибуття та блокують фінансування запланованих терміналів СПГ в Арктиці та Балтії. Таким чином, нові заходи не зачіпають більшість експорту російського СПГ до ЄС, але суттєво ускладнюють бізнес-модель росії, особливо стосовно поставок до Азії через Європу.
Цей крок був знаковим для ЄС, оскільки блок не запроваджував санкцій щодо російського газу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, хоча й наклав суворі заборони на нафту та вугілля. З огляду на зростаючий тиск на газ через незадовільні результати попередніх санкцій, було вирішено розширити обмеження.
Протягом кількох тижнів Угорщина погрожувала накласти вето на пакет через незгоду з додатковими енергетичними санкціями. Також несподівано опозицію висловила Німеччина, турбуючись про нові зобов’язання для експортерів ЄС. Однак зрештою занепокоєння Німеччини були вирішені шляхом відмови від положення, яке могло б зашкодити малому бізнесу, і було вирішено провести дослідження потенційних наслідків.
За даними дипломатів, Угорщина підтримала санкції щодо СПГ після запевнень, що розширення російської атомної станції Paks II не буде піддано санкціям.
Незважаючи на схвалення санкцій щодо СПГ, переговори про відображення російських санкцій на Білорусь тривають. Німеччина і Франція виступають проти цих планів, побоюючись впливу на продаж предметів розкоші.
ЄС скоротив свою залежність від російського газу приблизно на дві третини з початку вторгнення, але все ще імпортує та перепродає російський СПГ, що створює значне збентеження для блоку. Хоча у 2023 році російський СПГ становив лише 5% споживання газу в ЄС, він приніс кремлю близько 8 мільярдів євро прибутку.
Нові санкції змусять Росію переглянути свою бізнес-модель у сфері ЗПГ, особливо щодо поставок до Азії через Європу. Тепер Росія буде змушена перенаправити ці поставки через Арктичне море, що вимагає спеціально обладнаних криголамів, яких не вистачає.
Для Німеччини проблема полягала не в паливі, а у розширенні заходів, які змушують компанії ЄС гарантувати, що їхні клієнти не продають товари до росії. Берлін побоюється, що це вдарить по малому бізнесу, оскільки контрабандна продукція часто зупиняється перед тим, як дістатися росії, що ускладнює відстеження ланцюга постачання.
Ці побоювання призвели до розколу в трипартійній коаліції канцлера Олафа Шольца: очолюване “зеленими” Міністерство закордонних справ давно наполягає на санкціях, а соціал-демократи Шольца намагаються відкласти їх до вирішення питання про заборону на постачання товарів цивільного призначення.
Чиновники міністерства закордонних справ побоюються, що затримки завдають шкоди репутації Берліна, яка сформувалася до війни через просування дружньої до росії економічної політики.
Джерело: sundries.com.ua