Глибока стимуляція ключових ланцюгів мозку в таламусі може допомогти пацієнтам із тривалим когнітивним дефіцитом після черепно-мозкової травми. Попередні спроби такого відновлення були значно менш повними, ефективними та безпечними.
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) часто спричиняє стійкі фізичні, когнітивні, емоційні та поведінкові порушення, які не дають змоги людям, які її отримали, повернутися до колишньої якості життя. Поки що у світі немає ефективних методів лікування, що дають змогу полегшити інвалідизуючі наслідки порушень уваги, виконавчих функцій, робочої пам’яті або швидкості опрацювання інформації, спричинених травмами.
У минулих дослідженнях учені пов’язували порушення когнітивних функцій із втратою активності в ключових ділянках мозку в таламусі. Таламус розташовується в самому центрі головного мозку і вважається мозковим центром, який керує відчуттями. Він відповідає за передачу сенсорної та рухової інформації від органів чуття (окрім нюху) до відповідних областей.
Нещодавно вчені провели невелике клінічне дослідження, в якому оцінили, чи можлива глибока стимуляція мозку, чи безпечна вона і чи може відновити когнітивні функції в людей із хронічною інвалідністю після ЧМТ. Результати опубліковані в журналі Nature Medicine.
Глибока стимуляція мозку – це нейрохірургічний метод керованого впливу на певні мішені в головному мозку за допомогою електричних імпульсів малої сили для корекції їхніх функцій. Вона вже застосовується для поліпшення симптомів за хвороби Паркінсона, синдрому Туретта, епілепсії та інших патологій.
Учені обрали чотирьох чоловіків і двох жінок віком від 22 до 60 років. Кожен з них переніс ЧМТ середнього або тяжкого ступеня, яка призвела до стійких нейропсихологічних порушень. Після травми минуло від трьох до 18 років. Пізніше одного учасника відсторонили за недотримання протоколу.
Збільшене відображення місць контактів електродів із мозком пацієнтів. Маленькими кружками показані активні контакти / © Nicholas D. Schiff et al.
Під час операції фахівці хірургічно імплантували електроди в певні області таламуса. Для цього вони використовували нові методи нейровізуалізації, які допомогли передбачити нейронні ланцюги з порушеною активацією.
Жодних побічних ефектів після операції не виявили. А ось ефективність визначили одразу: швидкість опрацювання інформації збільшилася на 15-52% порівняно з вихідним рівнем, виміряним за допомогою когнітивного тесту на увагу, розумову гнучкість, просторове і візуальне сприйняття.
За словами авторів, глибока стимуляція мозку справді може поліпшити функціонування мозку в людей із хронічною когнітивною інвалідністю. Однак для впровадження цього методу в практику потрібно провести більші клінічні дослідження.