Якщо людині вдасться створювати “розумних” ботів, розміром з атом, і контролювати їх, вона зможе отримати не тільки відмінне здоров’я, але і невичерпне джерело енергії та інших життєво важливих ресурсів.
Про це повідомляє ФОКУС
Здатність маніпулювати матерією в усе більш дрібних масштабах дозволить людям створювати матеріали на атомному або навіть квантовому рівні, що призведе до нової ери в IT і медицині. Йдеться про так звані нанотехнології, які розвиваються дуже швидко, тому що мають величезний пул потенційних галузей застосування. У 2010 році вартість сектору нанотехнологій і наноматеріалів оцінювалася в $15,7 млрд, і згідно з прогнозом, до 2024 року ця сума виросте до $125 млрд (тобто на 57% у рік). У майбутньому наноботи зможуть безпосередньо взаємодіяти з ДНК і вірусами, що дозволить створити революційно нові методи лікування, що дозволяють “виправляти” генетику людини за необхідності, убивати віруси й протистояти розпаду клітин. Отже, такі технології зможуть не тільки лікувати, але і продовжувати життя.
Про те, як будуть розвиватися нанотехнології в найближчі роки, розповідає вчений і футуролог Метью Вільямс у своїй колонці для interestingengineering.com.
Ще в 1959 році фізик-теоретик Річард Фейнман висунув гіпотезу про те, що наномашини можна буде використовувати для створення таких самих машин, але ще меншого розміру — у кілька пікометрів (10 у мінус 12-го ступеня метрів) у діаметрі. Іншими словами, вони можуть бути не більшими за атом, але при цьому вчені могли б керувати ними.
“Деякі футурологи вважають, що розвиток нанотехнологій у галузі медицини зрештою призведе до настання епохи “клінічного безсмертя”. Як зазначив Фейнман у своїй лекції 1959, крихітні “ремонтні” машини можуть бути створені у формі таблеток — варто тільки проковтнути їх, і ти одужав!”, — пише Вільямс.
У своїй книзі “Машини творення” (1986 рік) Ерік Дрекслер писав, що будуть створені медичні наномашини, що працюють усередині клітин людського організму. Він також ризикнув припустити, що можливі і біологічні машини, зібрані з клітин, які могли б відновлювати живі тканини і навіть ланцюги ДНК.
Відомий футуролог і вчений Рей Курцвейл також припускав ще у 2005 році: медицина розвинеться до такої міри, що люди зможуть продовжувати своє життя … аж до нескінченності, відкриваючи еру “пост-безсмертя”. Звичайно, у це важко повірити. Але тим не менше, Курцвейл вважає, що можлива соматична генна терапія, при якій пошкоджені або дефектні ланцюги ДНК будуть відновлювати за допомогою спеціально синтезованих генів.
Сьогодні вже доступні медичні пристрої розміром 1 мм, що дозволяють цілеспрямовано боротися з раковими клітинами або ВІЛ, розроблений метод редагування геномів — CRISPR, а біопринтинг допомагає “надрукувати” здорові органи. Усе це говорить про розвиток генної інженерії, у чому зацікавлені багато BigTech-компаній і навіть уряди. Так, у 2013 році Google оголосив про партнерство з дослідницькою компанією, що займається проблемами анти-ейдж, — Calico Life Sciences LLC. Пізніше до проекту приєдналися компанії Bulletproof і Human Longevity Inc., а також Інститут охорони здоров’я Кремнієвої долини. У тому ж році Європейська комісія заснувала проект “Людський мозок”, а адміністрація Обами заснувала Ініціативу “Дослідження мозку за допомогою просування інноваційних нейротехнологій” (BRAIN) для розвитку нейробіології і штучного інтелекту. У 2014 році інвестори Кремнієвої долини і численні дослідні інститути заснували премію Palo Alto Longevity Prize для розробки методів лікування, що продовжують життя.
“Після того, як ці технології стануть основою медицини, очікувана тривалість життя значно збільшиться”, — упевнений колумніст.
Метью Вільямс вважає, що тут можливі два сценарії — “плавний зліт” і “стрімкий зліт”. У першому випадку технології еволюціонують поступово, частково, як то кажуть, не все відразу. У другому, — станеться інтелектуальний бум і людство здійснить свого роду квантовий стрибок у сфері нанотех.
“Сценарій” м’якого зльоту “має на увазі вдосконалення засобів проти старіння, що поступово збільшить тривалість життя. У цьому сценарії я не очікую, що досягнення в галузі ШІ призведуть до неконтрольованих змін, оскільки наномашини будуть контролюватися саме людьми, а не ШI”, — міркує автор. “Не факт, що прорив у квантових обчисленнях і розвиток надрозумного ШІ посприяють розвитку нанотеху, оскільки для цього ще не буде створена відповідна інфраструктура”.
Якщо і коли людство зможе реалізувати стан “суперінтелекту” — або за допомогою створення штучного інтелекту, або нейронної аугментації (або того й іншого), — усі форми досліджень і розробок зазнають величезного зсуву. Цілі міста і країни будуть управлятися складними нейромережами. Людство отримає від цього величезну вигоду, особливо в тому, що стосується використання ресурсів. Завдяки високорозвиненому інтелекту, енергетика, транспорт, споживання води, управління відходами тощо буде контролюватися ШІ. У такому випадку люди зможуть переключитися на удосконалення інших сфер, наприклад, мікроелектроніки. Це може бути при другому сценарії.
На думку Вільямса, вигоди можуть бути такими:
Постдефіцитність: передбачається, що здатність змінювати елементи і з’єднування в клітинному, атомному та навіть субатомному масштабі призведе до епохи достатку. Задовго до виникнення “цивілізації” однією з основ людської економіки завжди був дефіцит. Чим більш дефіцитним є ресурс і чим більше праці потрібно для виробництва предмета, тим більше він цінується. Але в епоху, коли дорогоцінні метали та інші цінні товари можна синтезувати з підручних матеріалів, енергію можна нескінченно генерувати з відновлюваних джерел, а їжу і воду можна створювати з повітря, ситуація кардинально зміниться.
Постсмертність: здатність необмежено продовжувати своє життя за допомогою антивікових ліків, заміни органів, терапії стовбуровими клітинами, медичних апаратів і нейронного завантаження призведе до появи перших “безсмертних”. Здатність продовжувати жити і повернути назад і час, і старіння також означатиме, що люди зможуть залишатися активними, здоровими на невизначений термін.
Постгуманізм: здатність долати біологію і нескінченно вдосконалюватися також може призвести до того, що зазвичай називають “транслюдською ерою”. Цей термін відноситься до процесу, при якому люди почнуть переходити до більш високої форми життя, замінюючи або збільшуючи свої фізичні тіла синтетичними.
“Крім цього перехідного стану, існує ще щось, що називається “постгуманізм”. У цьому контексті це відноситься до стану, коли людство більше не скуте будь-якими фізичними або біологічними обмеженнями й існує в різних формах, які дозволяють йому досліджувати Всесвіт, жити в симульованих реальностях або населяти інші простори, але де є достаток енергії”, — підсумовує вчений.
