Археологи виявили рідкісні свідчення того, що прикраси зубів у культурі мая встановлювали не лише дорослим, а й дітям. У музеї Пополь Вух у Гватемалі зберігаються три зуби з нефритовими вставками, які належали дітям віком від 7 до 10 років. Дослідження опубліковане у журналі Journal of Archaeological Science: Reports.
Раніше такі інкрустації пов’язували переважно з дорослими у класичний (250–900 рр. н. е.) та посткласичний (900–1550 рр. н. е.) періоди. Випадки дитячих зубних прикрас залишалися майже невідомими. У цьому ж дослідженні аналізували верхні різці, ікло та нижній різець, однак немає підтвердження, що вони належали одній дитині.
Майстри мая застосовували кам’яні інструменти для створення отворів у зубах та закріплювали дорогоцінне каміння за допомогою органічних клеїв. Найчастіше використовували нефрит, рідше — обсидіан або пірит. Рентгенівські знімки показали, що вставки не пошкодили пульпу зуба й не призвели до карієсу, тож інкрустації робили за життя.
Науковці зазначають, що серед підлітків частіше зустрічалися лише підпиляні або гравійовані зуби без інкрустацій, а серед молоді 15–20 років такі прикраси були радше винятком. Це може свідчити про певні вікові традиції чи обряди в суспільстві мая.
Дослідники не виключають, що нефритові вставки символізували перехід до соціальної зрілості чи прийняття нових обов’язків. Водночас будь-які висновки залишаються гіпотезами: інтерпретація дитячих зубних прикрас поки що не дозволяє узагальнити цю практику на всю цивілізацію мая.
