Протягом історії люди змінювали своє тіло у різний спосіб: татуювання, пірсинг, шрами, імплантація чи навіть деформація частин тіла. Незважаючи на свою повсюдність, не завжди зрозуміло, навіщо це робиться. Культурні традиції є сильним фактором, так само як і стандарти краси, які змінюються залежно від часу та місця.
Новий аналіз останків людей, які жили на Готланді в епоху вікінгів близько тисячі років тому, свідчить про те, що їхні власні модифікації тіла посилювали соціальну ідентичність.
Археологи Маттіас Топлак з Музею вікінгів Хайтабу та Лукас Керк з Університету Мюнстера в Німеччині виявили, що горизонтальні борозенки, випиляні на зубах, могли бути ознакою групи чоловіків-купців.
Тим часом, єдині випадки навмисної зміни форми і подовження черепа, пов’язані з епохою вікінгів, були знайдені у трьох жінок з Готланду. Походження і значення цієї специфічної модифікації важко з’ясувати.
“Хоча обидві форми модифікації тіла привернули широку увагу в інших культурних контекстах, – пишуть дослідники у своїй роботі, – конкретні прояви цих звичаїв у суспільстві епохи вікінгів все ще потребують систематичного вивчення з точки зору їхніх соціальних наслідків”.
Модифікація зубів і черепа з’являлася в різних формах у різних культурах протягом тисячоліть. Відомо, що вікінги вже давно практикували модифікацію зубів: на зубах чоловіків епохи вікінгів з нинішніх Швеції та Данії були знайдені майстерно випиляні горизонтальні борозенки – практика, яка, схоже, зберігалася протягом століть.
Найбільша концентрація решток з підпиляними зубами була знайдена на Готланді, що може свідчити про те, що ця практика зародилася саме там… але це також робить цей регіон чудовим прикладом для розуміння того, для чого були потрібні підпиляні зуби. Чи вікінги просто вважали, що вони виглядають шикарно, чи вони мали більш глибоку мету?
Попередні дослідження припускали, що тіла з підпиляними зубами можуть належати певній групі людей. Проаналізувавши кістки близько 130 таких людей, Топлак і Керк зазначають, що рештки були поховані в місцях, які, як відомо, підтримували торгівлю, і що всі особи з підпиляними зубами, схоже, були дорослими чоловіками.
Крім того, останки зі спиляними зубами на одному з кладовищ Готланду були знайдені в одному місці, багато з них лежали обличчям донизу, що підтверджує можливість того, що це було місце поховання немісцевих осіб, які періодично зупинялися в місті.
“Тому ми припускаємо, що звичай підпилювання зубів міг бути пов’язаний з торговельною діяльністю великих груп професійних купців”, – пишуть вони.
“Згідно з цією теорією, вони могли функціонувати як обряд ініціації та знак ідентифікації для закритої групи купців, як свого роду попередник пізніших гільдій”.
Хоча, можливо, це була ідентифікаційна ознака купців Готланду, сама практика жодним чином не обмежувалася цією місцевістю. З варіаціями кількості підпиляних зубів і кількості ліній на зуб, підпилювання зубів могло мати різні цілі в різних частинах Швеції та Данії епохи вікінгів.
Що стосується трьох жінок зі зміненим черепом, то в могилі однієї з них було мало вцілілих речей, але дві інші були поховані з багатими прикрасами та одягом, характерними для поховань на Готланді, що свідчить про те, що їх приймали і цінували як членів їхніх громад.
Хоча раніше модифікацію черепа не пов’язували з культурами цього регіону, попередній аналіз ДНК показав, що одна з жінок походила з Готланду, а інша – з Балтійського регіону, а це означає, що цю практику не можна впевнено винести за межі Готланду, як це було помічено на інших кладовищах.
Цілком можливо, що жінка з Готланду народилася в іншому місці, але від батьків-готландців, зазнала скріплення черепа в ранньому дитинстві, а потім повернулася додому на Готланд. Так чи інакше, всі три жінки якимось чином пов’язані між собою. Всі вони жили приблизно в один і той самий час, і, схоже, для формування їхніх черепів використовувався один і той самий метод.
Оскільки їхні модифікації тіла не були поширені серед спільнот вікінгів, в яких вони жили, дослідники вважають, що вони не мали там особливого значення, а отже, повинні були бути виконані десь не на Готланді.
За словами дослідників, підпилювання зубів і формування черепа представляють два різні підходи до модифікації тіла в епоху вікінгів на Готланді.
“Суспільство Готланду епохи вікінгів використовувало звичай підпилювання зубів як внутрішню знакову систему у своїй соціальній комунікації. Ми стверджуємо, що як свідоме і активно обране втілення дорослих, переважно чоловіків, зубні ошурки в першу чергу призначалися для ендогенної міжособистісної комунікації – члени певної соціальної групи могли ідентифікувати один одного”, – пишуть вони.
“З іншого боку, модифікація черепа була нав’язана трьом жінкам у ранньому дитинстві, щоб виразити їхню приналежність до певної соціальної групи. Це втілення також виражало форму ендогенної міжособистісної комунікації, тобто як комунікацію в межах більшої культурної групи. На Готланді, однак, цей знак, ймовірно, був невідомий широкому загалу”.
Неможливо достеменно знати, яку функцію виконувала модифікація тіла, що практикувалася нашими давно померлими предками. Однак, розглядаючи її в контексті комунікації та спільноти, ми, можливо, зможемо натрапити на початок розуміння.
